ПОСТАНОВА № 936/374/26 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 936/374/26 Провадження №3/936/209/2026 17 квітня 2026 року селище Воловець Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого пожежником- рятувальником 19 ДПРЧ 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Запоріжській області, за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И Л А : 20.03.2026 в суд на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у якому зазначено, що він 17.03.2026 о 08:30 годині, у с.Нижні Ворота, траса М-06 "Київ-Чоп", 717 км, на стаціонарному посту поліції, керуючи автомобілем "Renault Megane", д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення громадянина ОСОБА_2 , з метою отримання прибутку в розмірі 30000 гривень, не будучи зареєстрованим суб`єктом господарювання, не маючи ліцензії на перевезення пасажирів, чим порушив порядок проведення го...

🚔💼 “Таксі за 30 000 грн чи вигадане правопорушення? Одноразова поїздка ≠ підприємництво. Суб’єктом є лише зареєстровані ФОП або юрособа. ⚖️ Поліція намагалася притягнути особу до адміністративної відповідальності, звинувативши її у нібито незаконному перевезенні пасажира з метою отримання прибутку у розмірі 30 000 грн 🚗💸. За версією правоохоронців, такі дії підпадали під ч.1 ст.164 КУпАП — провадження господарської діяльності без реєстрації та відповідної ліцензії. Втім, під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачення не підтверджені належними та допустимими доказами 📑❌. Зокрема, у матеріалах справи відсутні дані про те, що особа дійсно здійснювала господарську діяльність, а не одноразове перевезення знайомого з компенсацією витрат на пальне. Також поліція не змогла довести ключову обставину — наявність статусу суб’єкта господарювання або систематичності отримання прибутку. Суд підкреслив, що сама по собі поїздка з одним пасажиром не є автоматичним доказом підприємни...

Погодження та надання дозволів на виконання будівельних робіт у межах історичного ареалу здійснює виключно Мінкультури. Повноваження щодо погодження проєктної документації на виконання робіт у межах історичного ареалу м. Києва належать Міністерству культури та інформаційної політики України і є дискреційними. При цьому чинне законодавство не встановлює абсолютної заборони на здійснення містобудівних, архітектурних чи інших робіт у межах історичних ареалів – заборона стосується лише виконання таких робіт без отримання відповідного дозволу. Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. ТОВ «Науково-виробниче підприємство "РЕСТІН"» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною і скасувати відмову Міністерства культури та інформаційної політики України в погодженні проєктної документації об’єкта «Будівництво офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 96-А у Голосіївському ра...

Строк на оскарження рішення дисциплінарної палати ВРП обчислюється з моменту ухвалення, проте його пропуск через бездіяльність ВРП є поважною причиною для поновлення. ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990SСGС/44/25 👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990SСGС/44/25 від 26.02.2026 Скаржник зазначав, що Друга Дисциплінарна палата ВРП тривалий час не складала та не оприлюднювала рішення, що унеможливлювало його вручення чи надсилання скаржнику, а також унеможливлювало його оскарження у строки, встановлені ч.2 ст.51 Закон України «Про Вищу раду правосуддя» № 1798-VІІІ. ВП ВС оцінюючи суть справи вказала, що Законом № 1798-VIII встановлений обмежений 10-денний строк на оскарження рішення Дисциплінарної палати. Однак ВРП може поновити цей строк, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин. Законодавець не визначає переліку таких причин, покладаючись на розумність і справедливість підходів ВРП. Сторони повинні мати можливість скористатися правом на оскарження з моменту ознайомлення...

🚗❗ Ухилення від обов’язків має наслідки: суд обмежив право керування транспортом під час мобілізації. ТЦК звернувся до суду щодо обмеження права керування транспортним засобом військовозобов’язаним, поза як той не прибув за повісткою про «уточнення даних» 📄 Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до суду через невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків під час мобілізації. Громадянин не прибув за повісткою для уточнення облікових даних, яка була направлена за місцем його реєстрації. Відповідно до чинного законодавства, навіть у разі відсутності адресата за місцем проживання, така повістка вважається належним чином врученою. 📬 Після неявки за викликом ТЦК ініціював процедуру розшуку через поліцію, однак встановити місцезнаходження особи не вдалося. У зв’язку з цим військовозобов’язаному було направлено офіційну вимогу виконати обов’язки, передбачені законом. Проте і цю вимогу громадянин проігнорував, що стало підставою для звернення до суду. ⚖️ ...

❌ Відмова у відстрочці батьку трьох дітей: формалізм ТЦК vs законна альтернатива доказів 🙄📄 ТЦК відмовив військовозобов’язаному у наданні відстрочки, мотивуючи це «недостатністю доказів» утримання трьох дітей. Основний аргумент — відсутність одного з «класичних» документів (визначення місця проживання дітей, договір між батьками тощо). Водночас заявник надав інший передбачений законом доказ — інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. І саме тут виникає ключова проблема 🙈 Суд звернув увагу: законодавство прямо встановлює альтернативність підтверджуючих документів. Формулювання «один з таких документів» означає, що достатньо будь-якого із переліку — зокрема й довідки про відсутність аліментного боргу. Такий підхід логічний: якщо батько не має заборгованості — презюмується належне виконання обов’язку утримання дітей, навіть якщо вони проживають окремо 👨‍👧‍👦 Комісія ТЦК фактично проігнорувала цей доказ і не скористалася своїм правом (...