🛡️ Суд підтвердив право на відстрочку: догляд за матір’ю з інвалідністю — законна підстава Полтавський окружний адміністративний суд став на бік військовозобов’язаного, якому ТЦК відмовив у наданні відстрочки від мобілізації через наявність сестри за кордоном. Суд визнав таку відмову протиправною та зобов’язав повторно розглянути заяву з урахуванням правової позиції суду. 📌 Ключовим у справі стало те, що мати позивача має II групу інвалідності, а сестра постійно проживає в Німеччині та фактично не може здійснювати догляд і утримання. Суд окремо наголосив: поняття “утримання” та “постійний догляд” — не тотожні, а право на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону не вимагає доведення фактичного догляду, якщо законом вже передбачено обов’язок дітей утримувати батьків. ⚖️ 💬 Суд також підкреслив важливу практику: якщо інші родичі формально існують, але реально не можуть або не мають можливості виконувати обов’язок щодо утримання особи з інвалідністю, це не може бути автоматичною підставою д...

⚖️ Справа «Ісмаїлова проти Азербайджану» (ЄСПЛ, 2026) 🔍 Основні порушення 📌 ЄСПЛ встановив, що Азербайджан порушив статтю 2 Протоколу №4 до Конвенції — право людини вільно залишати свою країну. Що сталося? 🛑 Після умовного звільнення журналістці Хадіджі Ісмаїловій автоматично заборонили виїзд за кордон. ⚠️ Національні суди: - не пояснили, чому така заборона була необхідною; - не оцінили її особисті обставини; - не перевірили, чи є обмеження пропорційним; - фактично застосували «автоматичний» підхід. 📢 Суд підкреслив: Сам факт судимості або умовного строку не дає державі права автоматично забороняти людині виїзд за кордон. 🚨 Наслідки порушень 👩‍💼 Через заборону Ісмаїлова: - не могла брати участь у міжнародних конференціях; - втратила професійні можливості; - не змогла реалізувати викладацьку програму в Латвії; - зазнала морального тиску та обмеження свободи пересування. 💰 ЄСПЛ присудив: 10 000 євро компенсації матеріальної та моральної шкоди; 2 000 євро компенсації судових ви...

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ СПРАВА «ІСМАЇЛОВА ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ» (Заяви № 44031/17 та 41494/20) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ (Не офіційний переклад) 7 квітня 2026 року Це рішення є остаточним, однак може підлягати редакційним виправленням. У справі «Ісмаїлова проти Азербайджану» Європейський суд з прав людини (Третя секція), засідаючи Комітетом у складі: - Канолік Мінгоранс Кайрат, Голова, - Летіф Гусейнов, - Василка Санцін, судді, та Ольги Чернишової, заступниці секретаря секції, Беручи до уваги: - заяви (№ 44031/17 та 41494/20) проти Республіки Азербайджан, подані до Суду у дати, зазначені в доданій таблиці, відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція») громадянкою Азербайджану пані Хадідже Ровшан гизи Ісмаїловою (Xədicə Rövşən qızı İsmayılova — «заявниця»), яка народилася у 1976 році, проживає в Баку та була представлена пані Р. Ремезайте, паном П. Лічем, пані Дж. Гаврон та пані Дж. Соєр — юристами зі Сполученого Королівства, а також паном Ф. Намазлі та ...

Автоматична заборона на виїзд за кордон особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, порушує ст.2 протоколу №4 до Конвенції. 🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ISMAYILOVA v. AZERBAIJAN» від 07.04.2026, заяви №№ 44031/17,41494/20 Заявниця, відома журналістка, скаржилася, зокрема, за ст.2 Протоколу №4 до Конвенції на те, що її право залишати країну було порушено забороною на виїзд, накладеною на неї після її умовного звільнення з місця позбавлення волі. ЄСПЛ встановив, що у цій справі національні суди не здійснили необхідної оцінки пропорційності обмеження права заявниці на виїзд за кордон та не надали його обґрунтування. Зокрема, вони не навели жодного конкретного пояснення, чому вважали, що заборона на виїзд є необхідною для контролю за виконанням заявницею умовного покарання під час іспитового строку або чому її відсутність під час поїздки за кордон мала б перешкодити їй виконувати обов’язок не змінювати своє постійне місце проживання без попереднього повідомлення ра...

Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали особу винуватою і засудили її за ч. 2 ст. 149 КК України. У касаційних скаргах захисник і прокурор стверджували, що апеляційний суд безпідставно не зарахував обвинуваченій у строк призначеного покарання термін її попереднього ув’язнення у Федеративній Республіці Німеччина в межах екстрадиційної процедури, чим порушено приписи ст. 577 КПК України. Змінюючи вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 577 КПК України час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеног...

📌 Верховний Суд: розписка ≠ завжди позика — суд має дослідити справжню суть домовленостей сторін. ⚖️ Верховний Суд у справі №523/2697/21 поставив важливий акцент: сама наявність боргової розписки ще не означає автоматичного існування договору позики. Суд повинен досліджувати реальний зміст правовідносин між сторонами, а не лише назву документа. 📄 У цій справі одна сторона вимагала стягнення 109 тис. грн за розпискою про позику, тоді як інша доводила, що гроші фактично були частиною домовленості щодо майбутнього продажу автомобіля. Сторони одночасно оформили дві розписки: одну — про «позику», іншу — про передачу автомобіля після виплати тієї ж суми. Апеляційний суд визнав правочин удаваним та фактично кваліфікував відносини як майбутній договір купівлі-продажу авто. 🚗💸 🔍 Верховний Суд погодився, що суди мають аналізувати справжню волю сторін та природу правочину, однак наголосив: якщо суд дійшов висновку про удаваність договору, він зобов’язаний не просто визнати це, а й правильн...