Нарахування Антимонопольним комітетом України пені за прострочення сплати штрафу є публічно-правовою фінансовою санкцією, яка підпадає під заборону нарахування під час мораторію та ліквідаційної процедури банкрута. Пеня, передбачена ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», хоча й має спеціальне нормативне регулювання, але підпадає під дію загальних обмежень, встановлених КУзПБ щодо нарахування фінансових санкцій у період дії мораторію, а також після визнання боржника банкрутом. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду. У справі, що переглядалася, Антимонопольний комітет України (АМК) звернувся з позовом до боржника в межах справи про його банкрутство про стягнення пені, нарахованої у зв'язку з несплатою в добровільному порядку штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Суди в задоволенні позову відмовили, посилаючись на те, що на нарахо...

Про обов'язок органу місцевого самоврядування дотримуватися заборони накладення меж суміжних територіальних громад при затвердженні проекту землеустрою Дотримання частини другої статті 46-1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» є обов'язковим при встановленні меж території територіальної громади та має на меті унеможливлення накладення (перетину) меж суміжних територіальних громад. Навіть за відсутності формальної відмови суміжної ради орган місцевого самоврядування, що затверджує проект землеустрою, не звільняється від обов'язку дотримання заборони, встановленої частиною другою статті 46-1 Закону № 858-IV. Сама по собі відсутність відмови суміжної ради не створює правових підстав для встановлення меж території територіальної громади у спосіб, що призводить до накладення меж із суміжною територіальною громадою. При цьому ненабрання проектом рішення про погодження проекту землеустрою необхідної кількості голосів на засіданні суміжної ради не тотожне погоджен...

Про застосування фінансових санкцій до товарної біржі за оприлюднення інформації щодо біржових торгів не в повному обсязі Положення статей 7, 11, 13 Закону України 10 грудня 1991 року № 1956-XII «Про товарні біржі» та статті 131 Закону України 23 лютого 2006 року №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» закріплюють за професійними учасниками організованих товарних ринків - товарними біржами обов’язок розкривати інформацію про себе та свою діяльність щодо біржових торгів, зокрема шляхом розміщення (оприлюднення) її на своєму вебсайті, в обсязі та в порядку, встановленими законом, який забороняє опубліковувати неповну чи недостовірну інформацію і передбачає за це відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій. Рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 640/16800/22 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136093761

Зупинення провадження у зв'язку з переглядом подібної справи Великою Палатою Верховного Суду: застосування спеціальної норми п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України Якщо підставою для зупинення провадження є перегляд судового рішення у подібних правовідносинах палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду, суд зобов'язаний застосовувати спеціальну норму п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, а не п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України; провадження у такому разі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України), а не до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі. Рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 204/13886/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/134041097

Щодо залучення правонаступника на стадії апеляційного розгляду Залучення правонаступника померлого відповідача на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України (фактичне прийняття спадщини) є передчасним, якщо спадкоємець був зареєстрований за адресою, відмінною від місця реєстрації спадкодавця, а доказів постійного спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини суд не встановив. Рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 335/6206/21 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/134049132

Переважне право на об'єкт інвестування при подвійному продажу майнових прав У разі укладення забудовником кількох договорів щодо одного об'єкта інвестування переважне право на його одержання належить інвестору, який першим уклав договір купівлі-продажу майнових прав та першим повністю виконав умови інвестування (здійснив оплату). Сплата грошових коштів на виконання умов договору інвестування безпосередньо забудовнику готівкою з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею довідки про повну оплату не свідчить про недобросовісність інвестора, а порушення касової дисципліни посадовими особами підприємства не спростовує факту внесення коштів. Рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 947/954/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135625122