ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОМИЛКИ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАЦЮЮТЬ НА КОРИСТЬ ЗАХИСТУ. Тема «обшуків», напевно, одна з найпопулярніших і найбільш «досліджених» у медіа серед адвокатів, які практикують у кримінальному праві. Як уникнути; як підготуватися; як поводитися під час; обшуки вдома чи на підприємстві; підстави та наслідки обшуків і багато інших аспектів. Усі ці теми старі як світ, але парадоксально ніколи не втрачають актуальності. Тож сьогодні знову про обшуки. Але трохи з іншого ракурсу, адже насправді на практиці саме під час обшуку (а ще частіше в ухвалі, постановах, дорученнях, відеофіксації) трапляються процесуальні помилки сторони обвинувачення. Більшість прикладів нижче — з реальних справ адвокатської практики, коли «дрібні», на перший погляд, дефекти виявляються тим, що слугує підставою для визнання недопустимим доказом протокол обшуку і тягне за собою «похідні» докази за доктриною «плодів отруєного дерева». А відтак це можна і потрібно використовувати в інтересах пі...

Як процесуально оформити залучення до конфіденційного співробітництва? Чи вимагає КПК окремої постанови для цього?   У КПК України немає спеціальних норм щодо оформлення використання конфіденційного співробітництва. Утім, є позиція Касаційного кримінального суду про процесуальне оформлення залучення у порядку ст. 246 КПК («за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи»): В обґрунтування недопустимості як доказу протоколу негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 липня 2016 року № 712т. суд дав належну оцінку відсутності в матеріалах провадження процесуального рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_8 (який є заявником та свідком згідно ст. 60, 65 КПК) до проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Відповідно до ст. 246, 260 КПК аудіо-, відеоконтроль особи є окремим різновидом негласних слідчих (розшукових) дій. В контексті ч. 6 ст. 246 КПК ОСОБА_8 є іншою особою, яка тільк...

IX. ПРАКТИКА ВІДВОДІВ У США Суть інституту штатівських відводів у рішенні Williams v. Pennsylvania, 09.06.2016, № 15-5040: «Належна судова процедура дає Людині право на "провадження, в якому він може представити свою справу з упевненістю", що жоден суддя "не схильний винести рішення проти нього"». Штати користуються доктринами: – «Appearance of fairness» – видимої справедливості. Вимагає відводу члена органу прийняття рішень при конфлікті інтересів (детально). – «Extrajudicial source» – зовнішнього джерела. Причиною відводу судді не може бути рішення, дії чи коментарі під час слухання справи (Liteky v. United States, 07.03.1994, № 510 US 540; детально). – «Duty to sit» – обовʼязок засідати. Судді мають протистояти відводу і розглядати справи, крім очевидної упередженості (Gladys Shollei vs JSC, 03.07.2018, № 34 of 2014; детально тут і тут). «Duty to sit» критикують – судді розглядають справи, від яких мали б відмовитися. Правило про відвід при найменшому сумніві – неефективне (де...

VIII. ПОРАДИ ЗАЯВНИКАМ ВІДВОДІВ «Та зрозумійте ви нарешті – річ не у тім, літав я на Місяць чи ні, а в тому, що я ніколи не брешу» (Б. Мюнхгаузен). Особиста думка заявника чи незгода з рішенням – не доказ упередженості судді (КГС ВС, 22.10.2024, № 908/2464/22). Заява має містити фактичні обставини, а не оціночні судження (КЦС ВС, 22.05.2019, № 347/1093/17). Побутові вислови на адресу суддів щодо прийнятих ними процесуальних рішень у справі та словесна казуїстика не свідчить про підстави відводу (КАС ВС, 20.04.2021, № 761/14902/14-а). Внутрішні емоційні відчуття заявника без доказів не можуть підтвердити обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді (КГС ВС, 21.02.2022, № 910/17344/20). Посилання на обставину має бути обґрунтованим, а вона сама – такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості чи обʼєктивності судді (КГС ВС, 16.07.2024, № 910/14451/22). Заявник повинен довести упередженість на підставі доказів. Заява з припущеннями про існування певних обставин – не п...

VII. ЄСПЛ ПРО ВІДВОДИ «… якщо ж питання цілком врегульоване ПДР, не слід посилатися на практику ЄСПЛ та ЄКПЛ, бо це противне як здоровому глузду, яким юристи повинні мати per se, так і началам логіки» (Sapienti Sat). ЄСПЛ у Belukha v. Ukraine, № 33949/02, 09.11.2006 – § 49 – виснував, що обґрунтованість підстав для висновку про безсторонність суду для мети п. 1 ст. 6 ЄКПЛ має встановлюватися за критеріями: – субʼєктивним – оцінка дій та поведінки судді при розгляді справи на предмет упередження. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; та – обʼєктивним – встановлення чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. До обʼєктивного критерію також визначають аспекти: – чи забезпечив суд відсутність сумнівів у безсторонності (Fey v. Austria, 24.02.1993, № 14396/88, §§ 27, 28, 30, Wettstein v. Switzerland, 21.12.2000, № 33958/96, § 42); – чи є факти, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. Зна...

VI. НАСЛІДКИ НЕ ВІДВОДУ «Сперечаються: чи може високопрофесійний суддя бути нечесним, або: якщо лікар дуже хороший, класний хірург, але – хабарник» (В. Манукян, «Нечиста теорія права»). Порушення суддею правил відводу – підстава дисциплінарної відповідальності. Рішення судді, якого мали відвести, підлягає скасуванню. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду, порушення правил щодо відводу (самовідводу) (ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»). Апеляційний суд скасовує рішення першої інстанції й ухвалює нове, якщо виявить участь відведеного судді та це є підставою апеляційної скарги (КЦС ВС, 17.07.2024, № 570/566/22). Тривалий розгляд заяви про відвід (понад 6 місяців) – підстава для дисциплінарної відповідальності судді за затягування процесу. Навантажен...