Звернення профспілки до власника підприємства з вимогою про звільнення керівника. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134124018 від 21.01.2026 у справі № 359/8573/20 висновує, що якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них (через виборний орган або профспілкового представника) незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства відповідно до ч. 1 ст. 45 КЗпП України (п. 9 ч. 1 ст. 247 КЗпП України, ч. 1 ст. 33, п. 9 ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Було зазначено, що профспілкові організації можуть здійснювати представництво та захист колективних інтересів та індивідуальних прав та інтересів працівників. У питаннях індивідуальних прав та інтересів працівників профспілка здійснює представництво і...

Право на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає захисту й відновленню на підставі принципу пріоритетності спеціальних норм над загальними та законів над підзаконними актами. Право на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає захисту й відновленню на підставі принципу пріоритетності спеціальних норм над загальними та законів над підзаконними актами – КАС ВС як суд першої інстанції у зразковій справі Реалізація права на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає здійсненню на підставі спеціального Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», який має пріоритет над Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 червн...

Ухвала суду про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити певну дію під час досудового розслідування, постановлена після повідомлення про його завершення та відкриття матеріалів, не відновлює досудове розслідування і перебіг його строку. Ухвала суду про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити певну дію під час досудового розслідування, постановлена після повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування, не відновлює досудове розслідування і перебіг його строку Відновлення досудового розслідування після його завершення у зв’язку з необхідністю проведення процесуальних дій належить до виключної компетенції сторони обвинувачення, яка приймає відповідне рішення з огляду, серед іншого, на достатність строку, визначеного ст. 219 КПК України, для вчинення відповідних дій. Ухвалення слідчим, дізнавачем або прокурором постанови про відмову в проведенні слідчої дії не є процесуальною дією, яка відновлює перебіг стр...

♻️Чи може касаційний суд вирішувати питання про забезпечення позову ⁉️ Ухвала ВП ВС від 21.01.2026 у справі № 925/632/19 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/134041286 1️⃣22. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених ГПК України, його повноваження обмежені правилами глави 2 розділу ІV ГПК України «Касаційне провадження». 2️⃣25. Вирішення питання про забезпечення позову правилами зазначеної глави ГПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не належить. 3️⃣26. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи. 4️⃣27. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій саме суд касаційної інстанції є судом права, тобто тією судовою інституцією, яка не наділена повноваженнями встановлювати обставини та оцінювати докази...

Невжиття заходів для повторного роз'яснення наслідків звільнення від відповідальності на підставі ст.46 КК України є істотним порушенням вимог КПК України. У касаційній скарзі обвинувачений вказав, що під час судового засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції, через погану якість звуку він не чув і не розумів, що відбувається у судовому засіданні, тому вважає, що суд першої інстанції не роз'яснив йому належним чином наслідки застосування положень ст.46 КК України. ККС ВС підтримав доводи касаційної скарги з огляду на таке. За змістом п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.ч.1,4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи клопотання сторони про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим в порядку ст.46 КК України, зобов'язані роз'яснити сторонам порядок та наслідки такого звільнення. На запитання головуючого, чи зрозумілі обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, останній ...

Невиконання договору, у тому числі, обов’язків представника перед довірителем (зокрема, непередача грошей у зв`язку з дорученням) - не є підставою для визнання договору укладеним із “злочинною домовленістю”. (ВС КЦС №694/1099/22 від 05.08.2025 р.) Фабула судового акту: Чоловік (колишній власник землі) позивався до двох своїх повірених та до іншої сторони договору міни (до нового власника спірної землі) про визнання недійсним договору міни. Позивач пояснив - що йому у 2001 році було передано у власність земельну ділянку площею 1,6305 га. У 2013 року через складні сімейні обставини та погіршення стану здоров`я, він видав на ім`я двох осіб - відповідачів - довіреність для, як він вважав, оформлення виплати за пай в грошовій формі. У 2019 році він перевірив, що станом на 29 січня - його земельна ділянка ще перебувала у його власності згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого ...