Якщо у чоловіка троє неповнолітніх дітей, то попри те, що він не є біологічним батьком, а є вітчимом, для одного з них, він має право на відстрочку, - за мотивами рішення суду від 11.12.2025 Чоловіком подано до ТЦК аяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що у нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років. ТЦК відмовив у відстрочці, мотивуваши це тим що не має документів, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання. Позивач, вважає таку відмову протиправною. Просто зразкові визначення суду щодо статусу сімї: «Конституційний Суд України у своєму рішення від 03.06.1999 р. №5-рп/99 надав офіційне тлумачення терміну член сім`ї: членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно...

Працівники охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК України не зобов’язані роз’яснювати їй права підозрюваного, оскільки це належить до компетенції уповноважених службових осіб, які негайно повідомляються про таке затримання. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконне затримання підзахисного працівниками охорони магазину, котрі не роз’яснили йому права підозрюваного. Оцінюючи такі доводи касаційної скарги, Верховний Суд вказав, що нормами ч. 2 ст. 207 КПК України чітко визначено, що кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його ...

♻️Чи є рідний дядько / рідна тітка спадкоємця за заповітом близькими родичами спадкоємця за заповітом в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України⁉️   Ухвала КЦС ВС від 14.01.2026 у справі № 462/863/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/133382142   📘У частині другій, пункті 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою. Свідками не можуть бути члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом.   📖Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:   1️⃣ЦК України не містить переліку близьких родичів, які не можуть бути свідками при посвідченні заповіту;   2️⃣при тлумаченні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України слід враховувати визначення близьких родичів, яке наведене у статті 68 ЦК України, яка за своїм змістом є найбільш близькою до статті 1253 ЦК України, оскіл...

Межі судового контролю за дисциплінарним органом в системі правосуддя. Суд не може здійснювати контроль за органами, які ухвалюють рішення щодо відкриття дисциплінарної справи та щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/133382327 від 15.01.2026 у справі № 990/438/25 акцентувала, що умови і порядок оскарження актів ВРП та її дисциплінарних палат у питаннях, які вирішуються під час дисциплінарного провадження щодо судді, чітко регламентовані у Законі № 1798-VIІІ, який не передбачає судового контролю адміністративного суду на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги і ухвалення рішення щодо відкриття дисциплінарної справи. Незгода позивача з обставинами, покладеними в основу змісту ухвали про відкриття дисциплінарної справи, а саме дії ВРП щодо використання наявної в матеріалах кримінальних проваджень інформації, отриманої внаслідок втручання у спілкування, не створює для позивача можливості її перегляду в...

Обставини, які враховуються при кваліфікації дій осіб як хуліганство (ст. 296 КК). Відсутність виняткового цинізму при вчиненні хуліганства Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення гром...

Наявність ознак особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК) Про наявність ознак особливої зухвалості свідчать: місце скоєння кримінального правопорушення, яке є громадським; наявність під час події навколо великої кількості сторонніх громадян, на яких засуджена особа взагалі не звертала увагу; підтверджені факти нахабного поводження, буйства, бешкетування (крики) засудженої особи, поєднані з насильством. Постанова: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852709