ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ справа № 758/5240/24 провадження № 61-3357 св 26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко МиколаОлександрович, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калугіна Дмитра Олеговича, на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П., ВСТАНОВИВ: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого ок...

📲 Повідомлення у Viber не може замінити належного виклику до суду: Верховний Суд поновив розгляд справи ⚖️ Рішення Верховного Суду (Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду) у справі № 758/5240/24, провадження № 61-3357св26 від 10.06.2026 Верховний Суд вкотре підтвердив важливий процесуальний принцип: залишити позов без розгляду через повторну неявку позивача можна лише за умови його належного повідомлення про кожне судове засідання. Якщо ж суд обмежився повідомленням через Viber без письмової згоди учасника справи, таке повідомлення не створює юридичних наслідків належного виклику. 📌 У цій справі суд першої інстанції залишив позов без розгляду, вважаючи, що позивач двічі не з'явилася до суду. Апеляційний суд погодився, пославшись на довідку про доставку повідомлення у Viber. Верховний Суд визнав такий висновок помилковим і скасував обидва судові рішення. ⚖️ Ratio decidendi (правовий тест, застосований Верховним Судом) ✅ Крок 1. Чи були виконані всі процесуальні умови для за...

Щодо зобов'язання співвласника привести спільне майно до попереднього стану Здійснення одним із співвласників домоволодіння перепланування спільного майна (зокрема підвального приміщення) без згоди іншого співвласника, що призводить до обмеження доступу останнього до цього майна та фактичного вилучення його зі спільного користування, є підставою для зобов'язання привести майно до попереднього стану як належного та ефективного способу захисту порушеного права. Сам по собі факт здійснення реконструкції або перебудови без доведення реального порушення прав чи охоронюваних законом інтересів співвласника не є підставою для втручання у право власності особи, яка здійснила таку реконструкцію. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 932/8952/20 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/137457392

Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке вибуття є таким, що відбулося поза волею власника, і майно підлягає витребуванню від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України незалежно від кількості наступних відчужень. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 205/7675/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/137457393

Алгоритм процесуальних дій суду при подачі позову, якщо місце проживання/реєстрації відповідача позивачу невідоме Неможливість встановити офіційну реєстрацію відповідача через державні бази даних не дозволяє суду повертати позов. Суд повинен відкрити провадження у справі за останньою відомою адресою відповідача, забезпечивши його повідомлення через веб-портал судової влади. Рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946129

Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку використання транспортних засобів, за умови що контроль за дотриманням цього порядку входив до його посадових обов'язків, є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків і є підставою для звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 761/347/22-ц - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946250