♻️Суддя ВС Василь Крат виступив із доповіддю «Зловживання правом та доктрина заборони суперечливої поведінки як підстави для відмови в позові про недійсність торгів». Він звернув увагу, що вивчення загальної частини цивільного права у закладах вищої освіти Німеччини традиційно розпочинається з концепції волевиявлення та пов'язаних із нею правових колізій. Хрестоматійним прикладом, до якого заради наочності вдається більшість викладачів, є знаменитий казус «Трірського винного аукціону». Ситуація полягала в тому, що один із присутніх на торгах підняв руку, щоб привітати товариша, проте ведучий аукціону розцінив цей жест як нову, фінальну ставку. Це породило ключову юридичну дискусію: чи призводить таке неусвідомлене волевиявлення до «появи» договору. Втім, казус чудово ілюструє набагато глибшу тезу: ми існуємо не так у вимірі реальних суб'єктивних прав, як у сфері їхньої зовнішньої видимості.   1️⃣Він розповів про природу та межі застосування доктрини заборони суперечливої поведінки і за...

КЦС ВС надав тлумачення поняття «самообмова» у справі про відшкодування шкоди за незаконне кримінальне переслідування. Якщо особа під час досудового розслідування давала пояснення про обставини події відповідно до власного сприйняття цих обставин, не усвідомлюючи їх невідповідності дійсності, такі свідчення не є самообмовою в розумінні ч. 4 ст. 1176 ЦК України і не позбавляють особу права на відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, позивач звернувся з позовом до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури. Зазначав, що понад вісім років перебував під слідством і судом за обвинуваченням у порушенні вимог охорони праці, однак вироком суду його виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення. ...

Окрема думка судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І. 25 березня 2026 року м. Київ справа № 645/325/22 провадження № 61-7915св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач), касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Збицька Аліна Володимирівна, задовольнив частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2025 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з перегля...

⚖️ Судові витрати в касації: чи справді їх треба “відкладати” до нового розгляду? Окрема думка судді Крата 📌 У цій справі Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд. Водночас суддя В. І. Крат висловив окрему думку, яка стосується важливого процесуального питання — розподілу судових витрат у касаційній інстанції. 💡 Суддя не погоджується з раніше сформованою позицією, за якою у разі направлення справи на новий розгляд розподіл витрат має здійснювати вже той суд, який ухвалить остаточне рішення. На його думку, це суперечить як принципам процесуального права, так і самій логіці норм ЦПК. Адже закон прямо передбачає, що касаційний суд має вирішувати питання витрат, понесених саме під час касаційного перегляду — незалежно від того, чи справа направляється на новий розгляд. ⚖️ Окрема увага приділяється формі судових рішень: суддя наголошує, що у випадку відмови в ухваленні додаткового рішення суд мав би постановити ухв...

🏛️ Поділ майна після розлучення: Верховний Суд про строки та спільну власність. 📌 Верховний Суд розглянув резонансну справу щодо поділу квартири між колишнім подружжям і зробив важливі висновки про спільну власність та позовну давність. Ключовим стало питання: коли саме починається відлік строку для звернення до суду після розлучення? 💼 Суд підтвердив базовий принцип сімейного права: майно, набуте під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю, навіть якщо оформлене на одного з подружжя. Навіть отримання коштів у позику одним із подружжя не змінює цього статусу, якщо гроші були використані в інтересах сім’ї. Також згода другого з подружжя на придбання майна фактично підтверджує спільність такого активу. ⏳ Водночас Верховний Суд звернув увагу на помилку апеляційної інстанції: позовну давність не можна автоматично рахувати з моменту розлучення. Важливо встановити, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. У цій справі таким моментом могло бути обмежен...

♻️Трохи про поділ майна, позику та декларування   Окрема ухвала КЦС ВС від 25.03.2026 у справі № 645/325/22   1️⃣4. 25 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив частково касаційні скарги позивачки та відповідача: скасував постанову апеляційного суду і передав останньому справу на новий розгляд. Мотивував, зокрема, тим, що позивачка надала відповідачеві згоду на укладення договору купівлі-продажу майна, що підтверджує придбання квартири у спільну сумісну власність. Отримання відповідачем в позику коштів для придбання квартири не впливає на спільність набутого під час шлюбу майна за позичені кошти, використані в інтересах сім`ї.   2️⃣8. Під час касаційного перегляду Верховний Суд встановив підстави для постановлення окремої ухвали.   3️⃣8.1. Колегія суддів звернула увагу на відповідь позивачки на відзив відповідача (т. 1, а. с. 198-201), її письмові пояснення в суді першої інстанції (т. 2, а. с. 173-175, 192-193)...