ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 року м. Київ справа № 756/5466/22 провадження № 51-166 км 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року та увалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лохвиця Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого за вчинення кримі...

Судовий розгляд Визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються (ст. 349 КПК) КПК передбачає механізм, коли суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У касаційній скарзі захисник зазначив, що місцевий суд, розглядаючи кримінальне провадження, порушив вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки обвинувачений хоча і визнав вину в повному обсязі, однак фактично заперечував обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, що не давало підстав суду для застосування положень цієї норми. Допит обвинуваченого свідчить, що під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, він хоч і визнав в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального...

Право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" - Руїс Торіха проти Іспанії - https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-57909%22]}

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Київ справа № 990/341/23 провадження № 11-188заі25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Погрібного С. О., судді-доповідача Губської О. А., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., за участю: секретаря судового засідання Рожок В. В., представника позивача - адвоката Лепехи К. Г., представників відповідача - Нарольської Т. С. представника третьої особи - Таркаєвої О. С. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2025 року (судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Ханова Р. Ф., Гончарова І. А., Олендер І. Я.,) у справі № 990/341/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, за участі ...

Оцінка доброчесності судді через призму законності доходів членів його сім'ї. Суддя, який є суб`єктом спеціального конституційного статусу та носієм особливих вимог до доброчесності, не може обмежуватись лише декларативними заявами про наявність законних доходів без належного підтвердження їх походження документами.      У своїх деклараціях суддя вказував, що не надав інформації про грошові активи членів сім`ї з тієї причини, що члени сім`ї відмовилися надати йому відповідну інформацію, проте жодних доказів на підтвердження такого твердження не надав.      Це свідчить про подання свідомо недостовірної інформації у частині мотивів ненадання відомостей про активи членів сім`ї, що, у свою чергу, ставить під сумнів рівень доброчесності судді як одного з основоположних критеріїв, необхідних для перебування на посаді судді.     Саме суддя зобов`язаний довести свою відповідність критеріям доброчесності, надаючи повну, достовірну, переконливу інформацію.      Зважаючи на відсутність достатньо...

Зменшення судом розміру заявлених витрат на професійну допомогу. ВПВС в додатковій постанові  https://reyestr.court.gov.ua/Review/136828106  від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.      Суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми опл...