Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини.Велика Палата ВС відступила від висновку Верховного суду України, викладеного в постанові від 14 квітня 2016 року в справі № 5-23кс(15)16, згідно з яким при призначенні покарання із застосуванням статті 69-1 КК України добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно в кримінальному провадженні. Велика Палата Верховного Суду у складі: - 214/2983/24 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/137538060

Про право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно Норма пункту 29 розділу V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 спрямована на збереження в наявності у військової частини предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежує право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено статтею 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено законом на Кабінет Міністрів України, жодним чином не дає права Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ справа № 214/2983/24 провадження № 13-97кс25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_18 , прокурора ОСОБА_19 , захисника засудженого ОСОБА_20 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_21 на вирок Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 09 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041750000180, за обвинуваченням ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримін...

Наявність хоча б однієї з визначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та визнання обвинуваченим своєї вини є обов’язковими підставами для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України. Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшують покарання, з пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини. Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду. У цій справі громадянин України був обвинувачений за частинами 2 і 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України (злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів). Вироком суду його засуджено і за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Київ справа № 480/6010/24 адміністративне провадження № К/990/14558/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Жука А.В, Кашпур О.В., розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 (суддя Шаповал М.М.) і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 (суддя-доповідач Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Макаренко Я.М.), У С Т А Н О В И В: I. Суть спору 1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) №37 від 28.02.202...

🚨 Верховний Суд: усний бойовий наказ також підлягає безумовному виконанню — відсутність підпису про ознайомлення не звільняє військовослужбовця від дисциплінарної відповідальності ⚖️ Рішення Верховного Суду № 480/6010/24 від 21.05.2026 📌 Суть справи Військовослужбовець оскаржив наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позбавлення премії та додаткової винагороди, а також направлення матеріалів службового розслідування до ДБР. Він стверджував, що не був належним чином ознайомлений із бойовим розпорядженням, оскільки не підписував документ, а також посилався на стан здоров'я та обмежену придатність до військової служби. Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій та залишив дисциплінарне стягнення чинним. ⚖️ Ratio decidendi (правовий тест, який фактично застосував суд) 🔹 Крок 1. Чи існував обов'язок виконати бойове розпорядження? Суд встановив, що бойове розпорядження було реально віддане та доведене до військовослужбовців усно. Законо...