🔄 Верховний Суд змінив запобіжний захід та зарахував домашній арешт у строк покарання: постанова у справі про розбещення неповнолітньої (ст. 156 КК України) ⚖️ Підстави для зміни запобіжного заходу у вироку суду першої інстанції ⚖️ Дніпровський районний суд м. Києва, ухвалюючи обвинувальний вирок від 08 листопада 2023 року, у резолютивній частині змінив засудженому запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Суд мотивував це обставинами справи, зокрема діями обвинуваченого безпосередньо перед судовими дебатами (прибуття до ТЦК замість отримання медичної довідки), які були розцінені як намір ухилитися від відбування покарання. Київський апеляційний суд погодився з такою позицією, вказавши, що місцевий суд діяв у межах повноважень, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК. Верховний Суд визнав ці доводи захисника безпідставними: зміна запобіжного заходу була законною і обґрунтованою, оскільки суди попередніх інстанцій навели детальні мотиви ...

Обрання запобіжного заходу на підставі вироку, який не набув законної сили. В практиці, досить часто трапляються випадки, коли суди першої інстанції виносять обвинувальний вирок, змінюючи при цьому запобіжний захід обвинувачуваним, встановлюючи строк дії такого запобіжного заходу, з посиланням на подію – до набрання таким вироком законної сили. Для прикладу наведу цитату з реального вироку: «Обрати відносно засудженого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду». Частково це питання висвітлено в п. 9 листа, підготовленого на підставі Постанови пленуму ВССУ № 14 від 19 грудня 2014 року, відповідно до якої Суд зазначив: «З метою забезпечення прав засудженого суду апеляційної інстанції в разі неможливості завершення провадження в апеляційному порядку до спливу двомісячного строку з дня ухвалення вироку судом першої інстанції необхідно незалежно від наявності відповідних клопотань сторін кримінального провадження р...

Тримання під вартою на підставі вироку: неможливо відпустити та неможливо утримувати. «Обрати відносно засудженого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду» – речення без якого резолютивна частина вироків в українських судах майже неможлива, хоча й є не обов’язковим. В той же час, відсутність такого речення у судових вироках вирішіть проблему грубого та системного порушення прав людини. Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку суд може прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Порядок набрання вироком законної сили регламентований ст. 532 КПК України, відповідно до якої вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В свою чергу, ...

⚖️ Верховний Суд скасував рішення апеляції у справі про «вплив за хабар»: питання доказів і записів розмов — під сумнівом 📌 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги засудженого та його захисника у справі щодо отримання неправомірної вигоди суддею. Попри обвинувальний вирок та його пом’якшення апеляцією, касаційна інстанція виявила істотні порушення процесуального закону під час перегляду справи. 🔍 Особливу увагу суд приділив доказам у вигляді аудіозаписів. Захист стверджував про їх можливу недостовірність, монтаж або навіть імітацію голосу, проте суди попередніх інстанцій відмовили у проведенні фоноскопічної експертизи без достатніх мотивів. Верховний Суд наголосив: за наявності обґрунтованих сумнівів така експертиза може бути критично важливою для встановлення істини ⚠️ 📱 Окремо Суд звернув увагу на спосіб отримання цих записів: свідок здійснював запис телефонних розмов самостійно — на диктофон або телефон — і вже потім передав їх слідчим. За таких обставин існує сумнів...

🔌⚖️ Облік “по нулях”: Верховний Суд підтвердив можливість коригування даних для генерації на ТОТ 📊 Верховний Суд поставив крапку у важливому питанні ринку “зеленої” енергетики: чи можна коригувати дані комерційного обліку електроенергії до рівня “0”, якщо об’єкти генерації знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Суд чітко зазначив: таке коригування є правомірним навіть до появи прямої норми в підзаконному регулюванні (постанова НКРЕКП №759 від 2024 року). 📉 Ключове — наявність оновлених сертифікованих даних комерційного обліку, які підтверджують відсутність фактичного відпуску електроенергії в енергосистему України. ⚡ Це рішення базується на фундаментальному принципі: розрахунки на ринку електроенергії мають здійснюватися виключно за фактичними обсягами, підтвердженими адміністратором комерційного обліку. Якщо ці дані змінюються — змінюються і фінансові зобов’язання сторін. 💰 У цій справі це призвело до стягнення понад 2,6 млн грн переплати, оскільки генерація фактично не ...

🔬 ДНК має значення: Верховний Суд повернув справу про оспорювання батьківства на новий розгляд 📌 У постанові від 08 квітня 2026 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу у справі про оспорювання батьківства та скасував рішення попередніх інстанцій у цій частині. Ключовий меседж: без належного дослідження доказів, зокрема ДНК-експертизи, вирішувати такі спори — передчасно. 👨‍⚖️ Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову чоловіка, який заперечував своє батьківство, посилаючись на відсутність доказів. Водночас вони фактично не забезпечили проведення призначеної молекулярно-генетичної експертизи, яка є вирішальною у подібних спорах. Верховний Суд наголосив: саме суд має сприяти проведенню експертизи та забезпечити участь сторін, а також роз’яснити наслідки ухилення від неї ⚖️ 🧬 Суд підкреслив, що ДНК-тест — це єдиний науково точний спосіб встановлення або спростування батьківства. Інші докази можуть враховуватись, але саме експертиза має ключове...