Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 1 1. Предметом злочину є будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян (пошта, телеграф, навчальні заклади, банки, енергетична система та ін.). До них належать, зокрема, будівлі і споруди, що забезпечують діяльність ВРУ, Президента України, КМУ, міністерств і відомств України, місцевих державних адміністрацій тощо. Це можуть бути будівлі і споруди, у яких знаходяться зазначені органи, а також будівлі і споруди, які належать господарюючим суб’єктам незалежно від форми вл...

Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 1 1. Згідно із ч. 1 ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Це право є невідчужуваним і непорушним. Воно є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб...

При кваліфікації дій лікаря за ч. 1 ст. 140 КК України слід у кожному конкретному випадку встановлювати, які саме професійні обов’язки покладалися на винного, та які з них не були виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких саме нормативно-правових актів (наказів, інструкцій, правил, положень, вказівок, розпоряджень тощо) було порушено Постанова Верховного Суду у справі №443/2309/13-к (провадження №51-1319км23) від 03 травня 2023 року Зміст оскаржених судових рішень Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 17.12.2015 р. лікаря-анастезіолога засуджено за ч. 1 ст. 140 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 цього Кодексу засудженого звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. За вироком суду, засуджений, будучи медичним працівником, відповідно до наказу від 07.08.1997 р. №270, перебуваючи на посаді лікаря-анастезіолога відділення анестезіології Жидачівської це...

Закриття кримінального провадження у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадку, коли потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. У цьому кримінальному провадженні у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності суди попередніх інстанцій закрили це провадження. У касаційній скарзі потерпіла стверджувала, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги її доводів про відсутність у матеріалах справи підтвердження здійснення слідчих дій, які були б спрямовані на розкриття кримінального правопорушення, та її заперечення щодо висновку про невстановлення винуватої особи. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, Верховний Суд зазначив, щ...

Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні. Підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на цей Прапор - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 1. Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують порядок використання державних символів України, а саме Державного Прапора України на річкових або морських суднах. Цей порядок регулюється п. 5 ст. З Положення про Державний Прапор Української РСР, затвердженого Указом Президії ВРУ від 6 квітня 1981 р. (ВВРУ. РСР. - 1981. -№ 25. - Ст. 375; 1984. -№ 37.- Ст. 753). Відповідно до ч. 1 ст. 6 Женевської конвенції «Про відкрите море» від 29 квітня 1958 р. судна повинні плавати під прапором тільки однієї держави і не можуть змінити свій прапор під час плавання або стоянки при заходженні в порт, крім випадків дійсного переходу права власності або зміни реєстрації (ВВРУ. - 1962. -№ 46. -...

Стаття 338. Наруга над державними символами. 1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років. (Стаття 338 у редакції Закону України № 1441-VI від 4 червня 2009 р.) 1. Державні символи - це встановлені Конституцією або конституційними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які виражають ідеологічні, політичні, соціальні, економічні та інші орієнтири держави і символізують її суверенітет. Згідно з Конституцією України (ст. 20) державними символами України є Державний Прапор України, Держаний Герб У...