Суд перевіряє наявність підстав для відібрання дитини без позбавлення батьківських прав на момент ухвалення рішення, а не на момент прийняття рішення органом опіки та піклування про негайне відібрання дитини. Рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці наявності загрози для життя, здоров'я і морального виховання дитини саме на час ухвалення такого рішення. Якщо суд встановить, що обставини, які були підставою для невідкладного відібрання дитини органом опіки та піклування, на момент розгляду справи відпали (батьки змінили поведінку, створили належні умови для дитини тощо), він має відмовити в задоволенні позову. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, виконавчий комітет сільської ради звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітньої дитини та стягнення аліментів, посилаючись на те, щ...

♻️На який строк укладено договір оренди, якщо орендодавець не підписував договір оренди, але підписав акт приймання передачі земельної ділянки та отримував орендну плату❓   Постанова КЦС ВС від 17.09.2025 у справі № 676/8831/23    📌46. Верховний Суд повторює, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див.. наприклад, по...

Висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату є порушенням таємниці наради суддів. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали обвинуваченого винуватим і засудили його за ч. 2 ст. 125 КК України. У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого проявив упередженість і наперед висловив свою позицію щодо його винуватості. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій і призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, Верховний Суд вказав, що в результаті прослуховування запису перебігу судового засідання, в якому обвинувачений виголошував останнє слово, установлено, що справді головуючий у справі фактично висловив свою позицію, вказавши на обставини, що унеможливлюють ухвалення виправдувального вироку щодо обвинуваченого, до виходу в нарадчу кімнату, що є порушенням таємниці наради суддів, яка є гарантією...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «КИСЛІЦЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF KYSLITSKYY AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 44065/15 та 5 інших – див. перелік у додатку) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 16 грудня 2021 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Кисліцький та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), Голова Ладо Чантурія (Lado Chanturia), Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen), судді, та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 25 листопада 2021 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). 2. Про заяви було пові...

Заміна стягувача у виконавчому документі / провадженні можлива на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості. Договір відступлення права вимоги може бути укладений кредитором після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні. Ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за договором не змінює природи зобов'язання і не створює нового зобов'язання, а лише надає можливість його примусового виконання у процедурах виконавчого провадження. Суд при розгляді заяви про заміну стягувача має перевірити наявність права вимоги у первісного кредитора та його чинність, але не може виходити за межі процесуального питання і встановлювати недійсність договору відступлення права вимоги, який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Таких висновків дійшла Велика Палата ВС. За обставинами справи на користь позивача рішенн...

Розгляд справ про встановлення опіки над особами, які визнані недієздатними в іншому судовому процесі, має відбуватися за участю судді і двох присяжних. Вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних, оскільки є продовженням процедури визнання особи недієздатною та потребують такого самого рівня процесуальних гарантій. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення опіки та призначення його опікуном над матір’ю дружини. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, заяву задовольнив частково, встановив опіку над недієздатною, ...