♻️Чи є рахунок на оплату в розумінні частини другої статті 530 ЦК України платіжною вимогою❓ Постанова ОП КГС від 20.03.2026 в справі № 914/2625/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274099 1️⃣8.48. У частинах першій та другій статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 2️⃣8.49. Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, а тому останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржни...

Виставлення рахунка на оплату реально наданих робіт або послуг може кваліфікуватися як вимога щодо виконання зобов’язання, якщо договором передбачена попередня оплата в чітко визначеному розмірі без строку її здійснення. Виставлення рахунка на оплату (який містить підставу, суму та реквізити для оплати) може бути кваліфіковано як вимогу в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України за умови, якщо: договором передбачена попередня оплата товарів (робіт, послуг), чітко визначений розмір такої оплати, але строк здійснення попередньої оплати в договорі не визначений; господарська операція відбулася (реальне надання послуг / виконання робіт). В іншому випадку, а саме коли на стороні покупця, замовника відсутній обов’язок з попередньої оплати і товар йому не переданий (послуги не надані), виставлення рахунка не є вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України. Такий висновок зробила ОП КГС ВС. Компанія звернулася до Товариства з позовом про стягнення штрафних санкцій. Позов мотивовано неналежним викона...

КЦС ВС роз’яснив, чи може суд закрити справу про аліменти у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо дитина досягла повноліття до ухвалення рішення судом першої інстанції. Сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору щодо розміру аліментів не може бути підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України через відсутність предмета спору. На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом матері до батька дітей про збільшення розміру аліментів, які стягуються на користь дітей. Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки дітям, які народилися в один день, виповнилося 18 років. КЦС ВС скасував судові рішення та передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому ВС вказав, що п. 2 ч. 1 ст. 255 ...

⚖️ Верховний Суд: досягнення дітьми повноліття — НЕ підстава закривати справу про збільшення аліментів! 👨‍👩‍👧‍👦 🇺🇦 Важлива позиція Верховного Суду щодо захисту інтересів дітей у справах про аліменти! Мати звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на двох дітей (з 2000 грн до 25 000 грн на кожну). На момент подання позову дітям було 17 років, а під час розгляду справи вони досягли повноліття. Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження, посилаючись на відсутність предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України). ⚠️ 🛡️ Верховний Суд скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ключовий висновок: Предмет спору має бути відсутнім на момент подання позову. Якщо спір щодо розміру аліментів існував на час звернення до суду (тобто батьки не врегулювали питання добровільно, а розмір аліментів, на думку позивача, не відповідав можливостям платника), то сам факт досягнення дітьми 18 років не є підставою для закриття провад...

🔥 ТЦК не може змушувати до особистої явки: Посилання ТЦК та СП на обов'язкову особисту явку як єдину умову для технічного внесення відомостей до системи «Оберіг» є безпідставним. Суд чітко визначив: вимога ТЦК та СП про обов’язкову особисту явку як єдину умову для внесення даних до системи «Оберіг» — не має правових підстав ⚖️ У цій справі громадянин надав усі необхідні документи для підтвердження свого військового обліку, однак отримав відмову лише через відсутність особистої присутності. Суд встановив, що така позиція є проявом надмірного формалізму та суперечить законодавству, яке прямо передбачає можливість дистанційного оновлення даних — зокрема через заяви та електронну взаємодію між реєстрами 📄💻 Ба більше, у матеріалах справи підтверджено, що інформація про особу вже частково існувала в державних системах. Це означає, що ТЦК мав усі можливості для внесення або актуалізації даних без створення штучних бар’єрів. Натомість вимога особистої явки фактично загнала людину в «замкне...

♻️Які підходи до регулювання лихварської позики❓ 1️⃣якщо сторони не домовилися про інше, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти позикодавцю. Для визначення розміру процентів застосовуються положення статті 1284. Якщо сторони домовилися про лихварські проценти, така умова є нікчемною, і жодні проценти не підлягають сплаті (стаття 1815 ЦК Італії); 2️⃣лихварською вважається будь-яка договірна позика, надана за сукупною ефективною відсотковою ставкою, яка на момент її видачі більш ніж на одну третину перевищує середню ефективну ставку, що застосовувалася в попередньому кварталі кредитними та фінансовими установами за операціями подібного характеру з аналогічними ризиками, перелік яких визначає адміністративний орган з урахуванням висновку Консультативного комітету фінансового сектору (стаття L. 314-6 Споживчого кодексу Франції); 3️⃣ максимальний розмір процентів, що випливають з правочину, не може у річному обчисленні перевищувати двократного розміру законних процентів (максимальн...