⚖️ Апеляційний суд підтвердив незаконність внесення «порушення обліку» без протоколу: апеляцію ТЦК залишено без задоволення П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення першої інстанції та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ТЦК та СП. Суд підтвердив, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відмітки про «порушення правил військового обліку» є протиправним, якщо відсутні належні юридичні підстави — зокрема, складений протокол та/або винесена постанова про адміністративне правопорушення за ст. 210 або 210-1 КУпАП ⚖️ 📌 Ключова позиція суду: сам по собі факт нібито порушення військового обліку (наприклад, неприбуття за повісткою чи інші організаційні порушення) не може автоматично вважатися підтвердженим правопорушенням і не є підставою для внесення відповідної негативної відмітки до Реєстру без дотримання процедури притягнення до адмінвідповідальності. 📌 Суд наголосив, що дані в Реєстрі мають бути точними, до...

⚖️ ПОЗОВНА ЗАЯВА про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування 1. 📌 Сторони у справі Позивач: ОСОБА_1, громадянин України, адвокат (з 26.04.2007), адреса: _______ Відповідачі: ОСОБА_2 – ведучий телепередачі ОСОБА_3 – ведуча телепередачі ТОВ «Інтернет Інвест» (реєстратор доменного імені / технічний адміністратор вебресурсу) ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) – мовник 2. 📺 Обставини справи ІНФОРМАЦІЯ_8 року в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу ICTV, у межах інформаційної програми «ІНФОРМАЦІЯ_5», було поширено сюжет щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті вул. П. Григоренка та вул. Тепловозної у м. Києві за участю автомобіля Mercedes, яким керував позивач, а також інших транспортних засобів. Під час трансляції зазначеного сюжету відповідачами було поширено інформацію, яка: містила фактичні твердження про стан алкогольного сп’яніння позивача («п’яний»); стверджувала, що позивач...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року м. Київ справа № 752/12813/19 провадження № 61-803св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Желепи О. В., Соколової В. В., від 12 листопада 2025 року, і ухвалив таку постанову. Зміст позовної заяви та її обґрунтування 1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Інтернет Інвест», ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (...

📺 Свобода слова vs репутація: коли медіа не зобов’язані спростовувати висловлювання? У цій справі Верховний Суд розглянув спір щодо визнання інформації, поширеної в телеефірі, недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію особи. Позивач стверджував, що журналісти у новинному сюжеті про ДТП подали неправдиві факти (зокрема, про стан сп’яніння та обставини аварії), а також використали образливі формулювання. Однак суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляції: підстав для задоволення позову немає. Ключовим стало те, що позивач не конкретизував у позовних вимогах, які саме висловлювання підлягають спростуванню, що унеможливлює належну оцінку їх достовірності. Суд підкреслив принцип диспозитивності — саме позивач визначає предмет спору, а суд не може «додумувати» за нього зміст вимог. ⚖️ Факти чи оціночні судження? Верховний Суд окремо наголосив на важливості розмежування: фактичних тверджень, які можна перевірити і, відповідно, спростувати; оціночних с...

Оскарження Указу Президента України. Строк звернення до суду. Чинним законодавством не передбачено обов`язку Президента України іншим чином, аніж шляхом офіційного оприлюднення указів, у тому числі тих, які є актами індивідуальної дії, доводити до відома осіб, яких ці акти стосуються, про їх існування. Це стосується й указів Президента України про застосування санкцій. Оприлюднення указів Президента України державною мовою в офіційних друкованих виданнях вважається належним способом доведення їх до відома. Незнання цього не звільняє від юридичних наслідків, які спричиняє указ, зокрема, при зверненні до суду з пропуском визначеного для цього строку. Таку правову позицію ВПВС неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 14.11.2024 в справах № 990/241/24, № 990/236/24, від 24.10.2024 в справі № 990/277/24. Закон пов`язує початок перебігу строку не з фактом особистого вручення акта чи моментом настання його практичних наслідків, а з днем, коли особа дізналася аб...

🔎 Реєстрація майна ≠ “невигідне становище”: позиція Верховного Суду ⚖️ Верховний Суд підтвердив важливий орієнтир для практики: сам по собі факт того, що майно у шлюбі оформлюється на одного з подружжя, не доводить, що інший опинився у надзвичайно невигідному матеріальному становищі. 📌 У цій справі сторони ще у шлюбному договорі погодили: усе майно належить тому, на кого воно зареєстроване. Позивач намагався визнати ці умови частково недійсними, аргументуючи це тим, що після розлучення фактично залишився без нерухомості. Проте суди всіх інстанцій відмовили. 💡 Ключова логіка суду: — шлюбний договір може визначати режим майна (це прояв свободи договору); — важливо не те, як договір “спрацював” згодом, а чи був він несправедливим на момент укладення; — необхідно довести саме надзвичайну невигідність умов, а не просто негативний результат. ⚠️ Суд окремо підкреслив: навіть якщо все майно фактично реєструється на одного з подружжя, цього недостатньо для визнання договору недійсним без ін...