♻️«Право зобов’язань: Quo vadis?» – цю тему розкрив суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат. 1️⃣Якщо подивитися на зміст проєкту оновленого ЦК України, то залишається багато старого. Наприклад, «одностороння відмова від зобов'язання» (ст. 709 проєкту). Що це? Судова практика вже показала, що положення ст. 525 ЦК фактично не застосовуються. Відмовлятися від зобов'язання чи від договору? Відмова відбувається від договору як юридичного факту. Те ж саме по суті стосується ст. 710 проєкту – «тлумачення умов зобов'язання на користь дійсності». Зрозуміло, що йдеться про contra proferentem, і це правило згадується у ст. 228 проєкту, де мова йде про тлумачення договору як регулятора та тлумачення на користь споживача. Але ж далі знову вказується про «тлумачення умов зобов'язання». Зобов'язання – це права та обов'язки. Права та обов'язки не тлумачаться, а тлумачиться договір як регулятор. 2️⃣Ще одна цікава тема – ст. 724 проєкту ЦК щодо натурального зобов'язання. У 2019...

Щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності установи та/або посадових осіб, які здійснюють конвоювання між місця відбування покарання або тримання під вартою до суду. Колегія суддів КЦС у складі ВС вважала за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові ВПВС від 30.09.2020 у справі № 440/3831/18, на користь більш широкого за складом правовідносин висновку про те, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних органів та структур, пов`язаних з розглядом певної кримінальної справи, має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у цій кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. ВПВС, відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду, в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/135479319 від 01.04.2026 у справі № 760/33661/24 вказала на те, що колегія суддів належним чином не обґрунтувала необхідність відступу від раніше сформул...

Примусові заходи медичного характеру. У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що не встановив необхідність застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру на момент постановлення ухвали, пославшись на дані висновку судово-психіатричної експертизи, проведеної у 2016 році, а доводи сторони захисту про зміни у стані здоров`я ОСОБА_5 і втрату ним суспільної небезпечності проігнорував. ККС ВС вказав, що апеляційний суд послався на дані висновку судово-психіатричної експертизи від 14 червня 2016 року, згідно з якими ОСОБА_5 у період вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється (22.03.2016), виявляв ознаки хронічного маячного розладу, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 виявляє ознаки хронічного маячного розладу, за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_5 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у в...

❓💼 Коли роботодавець може перевести працівника на іншу роботу без його згоди: перелік випадків Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Однак це можливо зробити лише за умови, якщо: ▪️така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я; ▪️переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей; ▪️переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії, необхідна згода працівника); ▪️оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Джерело: https://t.me/ua_lawyer...

EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS COUR EUROPEENNE DES DROITS DE L'HOMME ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «МОГИЛА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF MOGYLA AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 1129/18 та 2 інші заяви -див. перелік у додатку) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 26 лютого 2026 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. COUNCIL OF EUROPE CONSEIL DE LEUROPE РІШЕННЯ У СПРАВІ «МОГИЛА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» У справі «Могила та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Андреас Зюйд (Andreas Ziind), Голова, Діана Сирку (Diana Sarcu), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді, та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в. о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 05 лютого 2026 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти Ук...

EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS COUR EUROPEENNE DES DROITS DE L'HOMME ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ людини П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «СТРОГУШ ТА КРОПАЧОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF STROGUSH AND KROPACHEV v. UKRAINE) (Заяви № 9673/25 ma№ 11144/25) Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. РІШЕННЯ СТРАСБУРЕ 26 лютого 2026 року COUNCIL OF EUROPE CONSEIL DE LEUROPE РІШЕННЯ У СПРАВІ «СТРОГУШ ТА КРОПАЧОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» У справі «Строгуш та Кропачов проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Андреас Зюйд (Andreas Ziind), Голова, Діана Сирку (Diana Sarcu), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді, та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в. о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 05 лютого 2026 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України н...