ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/11556/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Попової О.Г., суддів Оксененка О.М. та Чуприни О.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень на підстав...

💰 Військовослужбовець отримав право на 1 млн грн винагороди, навіть якщо перший контракт уклав ще до війни. Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік військовослужбовця Національної гвардії України та визнав протиправною відмову військової частини виплатити одноразову винагороду 1 млн грн за п. 4 Постанови КМУ №153. Суд дійшов висновку, що право на виплату виникає не через дату укладення першого контракту, а через відповідність визначеним урядом критеріям. Позивач був прийнятий на службу ще у 2021 році, однак у травні 2023 року (під час воєнного стану та у віці до 25 років) уклав новий контракт і надалі безпосередньо брав участь у бойових діях понад шість місяців. Військова частина вважала, що виплата не належить йому, оскільки перший контракт було укладено до введення воєнного стану. Апеляційний суд відкинув таке тлумачення як таке, що не випливає з Постанови №153. ⚖️ Ratio decidendi (вирішальні мотиви суду) 🔹 Крок 1. Чи належить особа до кола суб'єктів, визначених Постан...

Постанова Іменем України 07 вересня 2021 року м. Київ справа № 750/13769/19 провадження № 51-404км21 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270000000369, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нивки Брагінського району Гомельської області Республіки Білорусь, жителя м. Чернігова, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України (далі КК). Зміст ос...

🚨 Обшук без належної фіксації: чи можна довіряти таким доказам? Під час обшуку правоохоронці зобов’язані не лише виявити речі та предмети, які можуть бути доказами, а й належним чином зафіксувати процес їх вилучення та пакування. Саме ця процедура гарантує, що в подальшому неможливо поставити під сумнів походження вилучених речей або припустити їх підміну. ⚖️ У розглянутій справі сторона захисту звертала увагу на те, що в протоколах обшуку відсутня належна фіксація пакування окремих вилучених предметів і речовин. На думку захисту, така процесуальна вада ставить під сумнів достовірність отриманих доказів та повинна була призвести до визнання їх недопустимими. 📦❓ Однак Верховний Суд зазначив, що сама по собі відсутність детальної фіксації пакування в протоколі ще не означає автоматичної недопустимості доказів. Суд звернув увагу на відеозапис обшуку, з якого вбачається, що після виявлення та пред’явлення вилучених предметів понятим і присутнім особам слідчий оголосив перерву для їх пак...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2024 року м. Київ справа № 361/4616/21 провадження № 51-348км24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , виправданого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000378, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕС...

🛑 Непослідовний відеозапис обшуку + розбіжності з протоколом = недопустимість доказів. ⚖️ Верховний Суд підтвердив: коли відеофіксація обшуку не відображає повної послідовності слідчої дії, а зміст протоколу суперечить відеозапису та навіть різниться у різних копіях документа, такі порушення в сукупності ставлять під сумнів законність отримання доказів. 📹 У цій справі суди встановили, що відеозапис обшуку не дозволяв простежити всі дії правоохоронців, не містив належної фіксації моменту виявлення та вилучення частини предметів, а також не відображав їх належного опису та пакування. Водночас між копіями протоколу обшуку, наданими стороною обвинувачення та захисту, були виявлені суттєві розбіжності щодо учасників слідчої дії та переліку вилучених речей. 🔍 Верховний Суд підтримав висновки попередніх інстанцій, що такі недоліки не можна розглядати ізольовано. Саме їх сукупність свідчить про істотне порушення вимог КПК під час проведення обшуку. Як наслідок, протокол обшуку та відеозапи...