‼️⚖️ Суд підтвердив законність автоматичних штрафів за перевантаження транспорту 11 грудня Конституційний Суд України підтвердив законність ключових норм КУпАП, які стосуються габаритно-вагового контролю, зокрема перевантаження вантажівок, зафіксовані автоматичними системами зважування. Перший сенат КСУ розглянув справу за конституційними скаргами трьох громадян щодо автоматичних штрафів, які були накладені за порушення габаритно-вагового контролю. Відповідно до ухваленого рішення, суд визначив, що власники вантажівок є відповідальними за всі порушення, зафіксовані автоматично. Власник може уникнути відповідальності лише у тому випадку, якщо він попередньо вніс дані про фактичного користувача (водія) транспортного засобу. При цьому в ст. 14-3 КУпАП закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) вважають такою, що керувала транспортним засобом». «Власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані д...

6. Захисник стверджував, що зі змісту матеріалів кримінального провадження та журналів судових засідань вбачається, що обвинувачений не визнав своєї вини у вчиненні незаконної порубки дерев, визнаючи лише факт відсутності спеціального дозволу. Крім того, суд належним чином не роз'яснив обвинуваченому правові наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. З ст. 349 КПК. З цих підстав вирок місцевого суду був оскаржений стороною захисту в апеляційному порядку, однак апеляційний суд, з посиланням на вимоги ч. 2 ст. 394 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження. Апеляційний суд на підставі положень ч. 4 ст. 399 КПК ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами засудженого та його захисника на вирок місцевого суду, при цьому в обґрунтування зазначив, що захисник оскаржує вирок з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК, оскільки суд першої інстанції розглянув дане кримінальне провадженн...

5. Засуджений зазначав, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, залишив поза увагою наведені в його апеляційній скарзі доводи щодо тяжкості призначеного йому покарання та незгоди з обтяжуючими покарання обставинами і незаконно всупереч вимогам ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження. Застосувавши положення КПК, які регламентують особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч. 2 ст. 394 цього Кодексу), апеляційний суд не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого. Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 21.03.2023 у справі № 446/2311 /21 (провадження № 51-3165км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/109713467

4. Прокурор зазначав, що в апеляційній скарзі наведено доводи щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК, а також щодо можливості оскаржити вирок в апеляційному порядку на інших підставах, не передбачених ч. 2 ст. 394 КПК, зокрема на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак суд апеляційної інстанції уваги на вказані аргументи не звернув і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, суддя, пославшись на те, що прокурором оскаржено вирок щодо обвинуваченого виключно на підставах, на яких це судове рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК не може бути оскаржено, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора згідно з положеннями ч.2 ст. 394 КПК. При цьому поза увагою апеляційного суду залишилося те, що в апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідал...

3. Прокурор стверджував про помилкове зазначення у вироку суду першої інстанції кваліфікуючих ознак вчинення злочину у великих розмірах чи в умовах надзвичайного стану, що не виправив суд апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку посилання на кваліфікуючі ознаки-вчинення злочину у великих розмірах та в умовах надзвичайного стану, зазначив про те, що такі вимоги суперечать положенням ч. 2 ст. 394, ч.З ст. 349 КПК. Проте національне законодавство встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались та дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду з підстави неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судов...

2. Апеляційний суд на підставі положень ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок місцевого суду. Прокурор у касаційній скарзі зазначав, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не врахував, що особливості ч. 2 ст. 394 КПК не стосуються можливості оскарження з інших підстав, не вказаних у цій статті. Також прокурор стверджував, що в ухвалі про відмову у відкритті провадження суддя-доповідач надав оцінку доводам апеляційної скарги обвинуваченого щодо дотримання положень ч. З ст. 349 КПК, втім перевірка зазначених доводів не може бути здійснена одноособово суддею на стадії відкриття апеляційного провадження. Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. ...