Погодження та надання дозволів на виконання будівельних робіт у межах історичного ареалу здійснює виключно Мінкультури. Повноваження щодо погодження проєктної документації на виконання робіт у межах історичного ареалу м. Києва належать Міністерству культури та інформаційної політики України і є дискреційними. При цьому чинне законодавство не встановлює абсолютної заборони на здійснення містобудівних, архітектурних чи інших робіт у межах історичних ареалів – заборона стосується лише виконання таких робіт без отримання відповідного дозволу. Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. ТОВ «Науково-виробниче підприємство "РЕСТІН"» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною і скасувати відмову Міністерства культури та інформаційної політики України в погодженні проєктної документації об’єкта «Будівництво офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 96-А у Голосіївському ра...

Строк на оскарження рішення дисциплінарної палати ВРП обчислюється з моменту ухвалення, проте його пропуск через бездіяльність ВРП є поважною причиною для поновлення. ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990SСGС/44/25 👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990SСGС/44/25 від 26.02.2026 Скаржник зазначав, що Друга Дисциплінарна палата ВРП тривалий час не складала та не оприлюднювала рішення, що унеможливлювало його вручення чи надсилання скаржнику, а також унеможливлювало його оскарження у строки, встановлені ч.2 ст.51 Закон України «Про Вищу раду правосуддя» № 1798-VІІІ. ВП ВС оцінюючи суть справи вказала, що Законом № 1798-VIII встановлений обмежений 10-денний строк на оскарження рішення Дисциплінарної палати. Однак ВРП може поновити цей строк, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин. Законодавець не визначає переліку таких причин, покладаючись на розумність і справедливість підходів ВРП. Сторони повинні мати можливість скористатися правом на оскарження з моменту ознайомлення...

🚗❗ Ухилення від обов’язків має наслідки: суд обмежив право керування транспортом під час мобілізації. ТЦК звернувся до суду щодо обмеження права керування транспортним засобом військовозобов’язаним, поза як той не прибув за повісткою про «уточнення даних» 📄 Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до суду через невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків під час мобілізації. Громадянин не прибув за повісткою для уточнення облікових даних, яка була направлена за місцем його реєстрації. Відповідно до чинного законодавства, навіть у разі відсутності адресата за місцем проживання, така повістка вважається належним чином врученою. 📬 Після неявки за викликом ТЦК ініціював процедуру розшуку через поліцію, однак встановити місцезнаходження особи не вдалося. У зв’язку з цим військовозобов’язаному було направлено офіційну вимогу виконати обов’язки, передбачені законом. Проте і цю вимогу громадянин проігнорував, що стало підставою для звернення до суду. ⚖️ ...

❌ Відмова у відстрочці батьку трьох дітей: формалізм ТЦК vs законна альтернатива доказів 🙄📄 ТЦК відмовив військовозобов’язаному у наданні відстрочки, мотивуючи це «недостатністю доказів» утримання трьох дітей. Основний аргумент — відсутність одного з «класичних» документів (визначення місця проживання дітей, договір між батьками тощо). Водночас заявник надав інший передбачений законом доказ — інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. І саме тут виникає ключова проблема 🙈 Суд звернув увагу: законодавство прямо встановлює альтернативність підтверджуючих документів. Формулювання «один з таких документів» означає, що достатньо будь-якого із переліку — зокрема й довідки про відсутність аліментного боргу. Такий підхід логічний: якщо батько не має заборгованості — презюмується належне виконання обов’язку утримання дітей, навіть якщо вони проживають окремо 👨‍👧‍👦 Комісія ТЦК фактично проігнорувала цей доказ і не скористалася своїм правом (...

♻️Трохи про зловживання шляхом ініціювання позову про стягнення аліментів   Ухвала КЦС ВС від 25.02.2026 у справі № 705/3924/24   1️⃣32. Передання справи № 705/3924/24 на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду необхідне для забезпечення юридичної визначеності у застосуванні приписів частини першої статті 17 та статті 352 ЦПК України у зв`язку з приписами пункту 11 частини третьої статті 2, пункту 5 частини п`ятої статті 12 і статті 44 цього кодексу та, зокрема, пункту 3 частини першої статті 182 СК України, а саме щодо права особи, яка не брала участі у справі, оскаржити рішення про стягнення аліментів у цій справі (ініційованій з метою створення передумов для зменшення розміру аліментів за раніше ухваленим на користь такої особи рішенням суду в іншій справі) для того, щоб суд виконав обов`язки із запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжив заходи для виконання ними їхніх обов`язків, урахувавши наявність у відповіда...

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу – Верховний Суд. ⚖️🖥 Постанова від 31.08.2023 року у справі №990/114/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396904