📢 Суд vs ТЦК: відстрочка — це не формальність! ⚖️ Дніпропетровський окружний адміністративний суд став на бік громадянина у справі щодо відстрочки від мобілізації. Позивач, який виховує повнолітню дитину з інвалідністю II групи, звернувся за відстрочкою через консульство за кордоном, додавши всі необхідні документи. Проте ТЦК фактично не розглянув його заяву, посилаючись на відсутність особистої подачі документів. 📌 Суд підкреслив: вимога «особистого подання» не означає обов’язкову фізичну присутність у ТЦК. Подання через консульство або дистанційно — допустиме, якщо особа діє самостійно, а не через представника. Відтак, ігнорування заяви є протиправною бездіяльністю. ❗️ Окремо суд зазначив: навіть якщо документи мають недоліки (наприклад, строк дії довідки сплив), орган зобов’язаний їх розглянути та ухвалити мотивоване рішення — а не просто залишити заяву без розгляду. ✅ У результаті: — бездіяльність ТЦК визнано протиправною — орган зобов’язано розглянути заяву по суті — але автома...

⚖️ Суд змусив ТЦК виправити помилку в реєстрі: важливий прецедент для “невійськовозобов’язаних” 📌 Суть справи Суд розглянув ситуацію, коли громадянина, який ще у 1999 році був офіційно визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку, фактично “повернули” до статусу військовозобов’язаного через помилку в електронному реєстрі. Попри наявні документи та відповідні відмітки (включно з паспортом), у системі “Оберіг” відображалась некоректна інформація. Позивач неодноразово звертався до ТЦК із вимогою виправити дані, однак відповіді по суті не отримав. Натомість йому запропонували особисто з’явитися для “уточнення даних”, хоча всі необхідні документи вже були у розпорядженні органу. Це і стало підставою для звернення до суду. ⚖️ Позиція суду Суд чітко підкреслив: якщо особа визнана непридатною до військової служби, вона підлягає виключенню з військового обліку, а відповідні дані мають бути внесені до реєстру обов’язково і своєчасно. Невиконання цього обов’язку —...

Суд у Львові закрив справу за ст. 185 КУпАП: відмова їхати до ТЦК без протоколу затримання — не непокора поліції ⚖️🛡️ Саммарі рішення (для публікації): ⚖️ Важлива перемога в суді! Франківський районний суд м. Львова (суддя Чорний І.Я.) закрив провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законній вимозі поліцейського). Підстава — відсутність складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). 🔍 Ключовий висновок суду: Матеріалами справи не встановлено правових підстав, що особа була зобов’язана виконати вимогу поліцейських про проїзд до ТЦК та СП. Відсутній протокол адміністративного затримання, немає доказів звернення ТЦК до поліції в установленому порядку та застосування заходів затримання. Невиконання вимоги, яка не пов’язана з реалізацією повноважень адміністративного затримання, не може розцінюватися як злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі поліцейського у розумінні ст. 185 КУпАП. 📹 Докази поліції не витримали перевірки: У прото...

♻️Чи можливий розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених на підставі договору про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатом як з фізичною особою-підприємцем⁉️ Ухвала КГС ВС від 16.04.2026 у справі № 910/7523/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135888571 📍Адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю. Хоча укладення договору з метою надання правничої допомоги фізичною особою як фізичною особою-підприємцем і не позбавляє таку особу статусу адвоката, проте такий правочин не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку статей 126, 129 ГПК України. 🖌З урахуванням наведеного Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника про наявність обґрунтованих мотивів для відступлення від висновків про те, що укладення договору як фізичною особою-підприємцем не...

Незаконне поводження з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії і не охоплюється виправданим ризиком, передбаченим ст. 43-1 КК України. Незаконне поводження особи з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, які б викликали необхідність у її застосуванні, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії і не охоплюється виправданим ризиком, передбаченим ст. 43-1 КК України. У цьому кримінальному провадженні орган досудового розслідування обвинувачував особу в незаконному зберіганні з жовтня 2022 року за місцем її проживання на території Тернопільської області чотирьох одиниць вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу до її вилучення працівниками поліції під час обшуку в березні 2023 року. Місцевий суд виправдав особу за ч. 1 ст. 263 КК України через відсутність у її діянні складу кримінального правопорушення. Апеляційний суд скасував цей ви...

🔴 Верховний Суд: Зберігання нарізної зброї вдома на Тернопільщині — це НЕ крайня необхідність і НЕ бойовий імунітет ⚖️ Колегія Касаційного кримінального суду Верховного Суду 31 березня 2026 року поставила крапку в справі № 607/18500/23. Суд залишив у силі обвинувальний вирок апеляційного суду щодо особи, яка незаконно зберігала чотири одиниці нарізної вогнепальної зброї (CZ 550, SIMSON SUHL, FORTUNA-SUHL та Remington Model 700) за місцем проживання в смт. Велика Березовиця Тернопільського району. 🛑 Ключовий висновок Верховного Суду: Незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї на території, де не ведуться активні бойові дії, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії РФ і не охоплюється положеннями ст. 43-1 КК України (дії в умовах воєнного стану, бойовий імунітет / крайня необхідність). Суд чітко вказав: ✅ Навіть якщо людина професійно налаштовувала зброю і допомагала військовим, ✅ Навіть якщо зброю нібито планували передати ЗСУ, сам факт тривалого збе...