172-8

Належним відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва є особа, яка чинить такі перешкоди (останній набувач). Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тому відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта. Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду. У цій справі спір виник у зв’язку зі зведенням об’єктів самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності, в межах якого прокурор пред’я...

КЦС ВС визначив алгоритм перевірки факту укладення договору мікрокредиту в електронній формі. Можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з’ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, товариство-кредитор звернулося до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кре...

На 5 років увʼязнили Свідка Єгови, який відмовився бути кухарем у їдальні ТЦК. Стрийський міськрайонний суд Львівської області визнав громадянина винним у самовільному залишенні місця військової служби. У лютому 2025-го 47-річного чоловіка мобілізували на військову службу і призначили кухарем в Районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Але через тиждень він покинув службу і тільки в червні добровільно прийшов до Державного бюро розслідувань. У судовому засіданні обвинувачений розповів, що близько 10 років працював на заводі «Леоні». У 2024 році працівників забрали посеред робочого дня у відділ РТЦК. Він одразу сказав, що є Свідком Єгови і подав заяву на альтернативну службу та їхати у військову частину відмовився. Його відпустили і відкрили кримінальне провадження за ухилення від військової служби, яке потім закрили. Потім його ще двічі забирали з роботи і намагалися влаштувати до військових частин біля Львова, у Моршині і в Чернігівській області. Зрештою, ...

Про застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного суду. Про застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду, а саме: 1. Стаття 290 КПК України та конвенційне право обвинуваченого мати достатні можливості для захисту. 2. Суб’єкти відкриття: сторона обвинувачення, сторона захисту. Особливості відкриття матеріалів стороною захисту. 3. Особливості відкриття матеріалів НСРД та ОРД. 4. Особливості відкриття медичної документації. 5. Що не має відкриватися у порядку ст. 290 КПК? 6. Підтвердження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Перелік матеріалів, до яких надано доступ. 7. Активність сторони захист...

Невиплачена частка у статутному капіталі внаслідок виходу особи зі складу учасників товариства не є грошовою вимогою до боржника й не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів. Вимога колишнього учасника товариства про виплату йому частки у статутному капіталі боржника не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна в розумінні статей 1, 45, 47, 64 КУзПБ. За своїм змістом вона є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах справи про банкрутство боржника. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Після відкриття провадження у справі про банкрутство товариства фізична особа звернулася до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, які складаються з невиплаченої їй частки у статутному капіталі товариства внаслідок виходу зі складу його у...