Стаття 52 Кримінально-виконавчого кодексу України. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці. Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день. 1. У даній статті встановлюється ще одна особливість відбування покарання у виді арешту, яка полягає у тому, що засуджені у арештних домах до суспільно корисної оплачуваної праці не залучаються, а виконують лише роботи з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці. Це обумовлено тим, що тримання в арештних домах, по-перше, є достатньо короткочасним (до шести місяців), а по-друге, повинно відбуватися в умовах суворої ізоляції, у зв'язку з чим за...

Стаття 51 Кримінально-виконавчого кодексу України. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Засудженим до арешту забороняється: побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном. Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати. Засудженим до арешту на...

Через повітряні тривоги не встигаю виконувати роботу: хто несе відповідальність? Чи вважається час перебування в укритті робочим? Під час повітряної тривоги працівники мають пройти в укриття, адже у цей момент умови праці перестають бути безпечними. КЗпП визначає, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. За час простою, що виник через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника, інших осіб або навколишнього природного середовища, і стався не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток. Натомість час простою, який стався з вини працівника, оплаті не підлягає. Якщо перебування в укритті зумовлене необхідністю відвернення небезпеки для життя працівника, то як час перебування в укритті, так і час на дорогу до нього та назад вважаються простоєм не з вини працівника. Такий період включається до робочого часу і підлягає оплаті. ...

Вимога негайного реагування суду на порушення процедури та прав людини в кримінальному процесі. Конституція України у ст. 3 Кримінальний процесуальний кодекс України у ст. 8 «Верховенство права», ст. 2 «Завдання кримінального провадження», ст. 7 «Загальні засади кримінального провадження», ст. 321 «Головуючий у судовому засіданні», що визначає обов’язки судді та головуючого судді, положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (ст. 2, 7) — зобов’язують суд (слідчого суддю) діяти в спосіб, передбачений КПК, та забезпечувати права та свободи учасників кримінального провадження, а не позбавляти їх, оскільки людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Важливим аспектом такого забезпечення прав є своєчасність та негайність судового реагування в кримінальному провадженні. Якщо запобігання незаконному засудженню суд може забезпечувати наприкінці судового розгляду, оцінюючи докази та обставини в нарадчій кімн...

Спори про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень щодо забудови земельних ділянок, які породжують цивільні права та обов'язки інших осіб, розглядаються в порядку цивільного судочинства. Незалежно від предмета та підстави позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб’єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, у результаті реалізації яких в інших осіб виникають цивільні права та/або обов’язки або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, позивачі оспорювали розпорядження голови ОВА, якими затверджено проєкти землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки, посилаючись на те, що будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків, для якого земельну...

Державний герб України ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2026 року Справа № 280/10477/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: І. Зміст і підстави позовних вимог. До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ВЧ НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 зараховано до поіменного списку військовослужбовців військової частини; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 документи про звільнення останнього з військової служби. Позовна заява подана представни...