Справа № 468/2930/23 2-а/468/11/26 БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.03.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Янчука С.В., секретаря Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 377 від 25.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП. Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що серпні 2023 ОСОБА_1 випадково довідався, що відносно нього було відкрито виконавче Першим ВДВС у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м.Одеса). Відповідач не повідомляв Позивача ...

📢 Суд поставив крапку: виклики через месенджери — поза законом. Жоден нормативний акт не передбачає можливість виклику військовозобов’язаного через месенджер 🧾 Баштанський районний суд скасував штраф у 5100 грн, накладений на військовозобов’язаного за нібито неявку до ТЦК. Ключовий аргумент — відсутність належного повідомлення особи про виклик та розгляд справи. Виявилося, що орган намагався повідомити позивача через месенджер, однак суд підкреслив: жоден нормативний акт не передбачає такого способу виклику. ⚖️ Суд встановив, що: відсутні докази вручення повістки належним чином (під підпис із зазначенням часу і місця); повідомлення через месенджер не є юридично значущим способом виклику; особу фактично позбавили права на захист, оскільки вона не була належно поінформована про розгляд справи. 📌 Важливо: закон прямо визначає, що виклик має здійснюватися через повістку з чіткими реквізитами. Будь-які альтернативні способи, як-от Viber чи інші месенджери, не визнаються належним повідом...

Контрабанда шляхом приховування від митного контролю є закінченим злочином з моменту виявлення предмета контрабанди під час митного контролю або після його завершення. ⚖️Правова позиція ВС у справі № 944/6614/21 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 944/6614/21 від 09.03.2026 У цьому провадженні ККС ВС вирішував правове питання, яке стосується визначення моменту закінчення контрабанди, вчиненої шляхом переміщення з приховуванням від митного контролю. ВС зазначив, що переміщення предметів розпочинається з декларування (письмового, усного або шляхом вчинення конклюдентних дій) та початку митної процедури. Виявлення предметів, які заборонені для переміщення через митний кордон або переміщення яких підлягає спеціальному регулюванню, за наявності інших ознак складу кримінального правопорушення, після початку митної процедури під час митного контролю або після його завершення є закінченим кримінальним правопорушенням незалежно від того, в якому напрямку - в Україну або з України - такі предмети пе...

♻️Трохи депозит, частину п'яту статті 390 ЦК та процесуальні кодекси Ухвала КЦС ВС від 18.03.2026 у справі № 399/296/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135350946 1️⃣Суд не може прийняти до розгляду позов органу державної влади, місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача без попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду безвідносно до того, чи згоден такий позивач із добросовісністю відповідача на етапі заявлення позовних вимог, та чи є такий факт доведеним або очевидним. Обставини обізнаності набувача з тим, що він отримує майно не від власника, підлягають доведенню у порядку доказування, що виключено на стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі. 2️⃣Однак КГС в постанові від 28 січня 2026 року в cправі № 922/2555/21 сформулював протилежний висновок, зазначивши, що положення частини п`ятої статті 390 ЦК пош...

⚖️ 15 млн грн — гарантовано: Верховний Суд підтвердив право сім’ї загиблого військового на повну виплату під час воєнного стану. Під час дії воєнного стану одноразова грошова допомога, яка виплачується членам сім'ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця визначається в сумі 15 000 000 грн. незалежно від причини смерті 🇺🇦 📌 Верховний Суд поставив крапку у важливій справі щодо виплат сім’ям загиблих військовослужбовців. Суд підтвердив: під час дії воєнного стану одноразова грошова допомога має становити 15 млн грн, якщо смерть військового пов’язана із захистом Батьківщини. 💔 У цій справі мати загиблого військового отримала лише близько 1,86 млн грн — як за «мирною» процедурою. Попри те, що військово-лікарська комісія встановила прямий зв’язок смерті із виконанням військового обов’язку, Міноборони застосувало інший підхід і зменшило виплату. ⚖️ Суд першої інстанції визнав це неправомірним, але апеляція стала на бік державного органу. Втім, Верховний Суд скасував рішення апеляції ...

Надмірна застава та нові ризики для заставодавців: коли виняток став правилом. Застава у кримінальному процесі передбачалась як реальна альтернатива триманню під вартою, а не як інша форма фактичної ізоляції людини. Однак сьогодні дедалі частіше виникає відчуття, що саме адекватна, посильна для особи застава стала винятком, тоді як захмарні суми дедалі частіше сприймаються як майже звична практика. І це відбувається в умовах, коли рівень добробуту населення не зростає, а ціна свободи, навпаки, стає дедалі вищою. Нормативна модель, закладена у КПК України, виглядає інакше. Частина четверта статті 182 КПК України прямо вимагає, щоб розмір застави визначався з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Більше того, закон прямо застерігає: застава не може бути завідомо непомірною для особи. Частина п’ята цієї ж статті допускає вихід за межі звичайних розмірів л...