Суд ухвалив виправдувальний вирок генеральному директору СТОВ «ЛОМОВАТЕ» у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Черкаський районний суд Черкаської області визнав невинуватим генерального директора СТОВ у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику, і виправдав його у зв`язку з недоведеністю вчинення даного кримінального правопорушення. Органами досудового розслідування генеральний директор СТОВ «ЛОМОВАТЕ» ОСОБА_4 обвинувачувався в тому що він з початку весни 2020 року, не маючи правовстановлюючих документів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташовані в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, загальною площею 261,4309 га, знаючи, що ці земельні ділянки комунальної форми власності йому у встановленому порядку не надавалися у власність, володіння і користування (постійне, о...

Апеляційний суд вважає обґрунтованою позицію місцевого суду про позбавлення водія вантажівки права керувати транспортними засобами. 37-річний Олег П., житель Гощі, керуючи вантажним автомобілем «Scania» із напівпричепом, рухаючись вулицею Кременецькою у місті Дубно, виїхав на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора та, протаранивши шлагбаум, зупинився на коліях перед іншим, внаслідок чого у вантажівку врізався пасажирський потяв сполученням «Київ-Івано-Франківськ». Машиніст, житель Київщини, якому на той момент було 29 років, отримав ускладнену хребетно-спинну-мозкову травму. Аварія сталася у ніч проти 3 лютого 2022 року. 28 квітня 2025 року місцевий суд визнав Олега П. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження), та призначив йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Оск...

Як визначити спосіб компенсації за роботу у вихідний день? Федерація професійних спілок України розповідає, що відповідно до Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» з переліку статей, норми яких не застосовуються у період дії воєнного стану, вилучено ст. 72 КЗпП, що регламентує компенсацію за роботу у вихідний день. Норма ст. 72 КЗпП відновила свою чинність з дати набуття чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року. Так, робота у вихідні дні має компенсуватись, як і в мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП. При цьому в нормах законодавства є «цікава» невідповідність. Так, норма ст. 72 КЗпП містить вказівку на те, що рішення щодо компенсації роботи у вихідні дні приймається за згодою сторін (і тільки розмір компенсації визначається ст. 107 КЗпП). А ст. 107 КЗпП, як імперативною нормою, визначено, що робота у ...

Касаційному оскарженню не підлягають як судові рішення, якими закінчується розгляд справ, так і ухвали Апеляційної палати ВАКС у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави на підставі Закону України «Про санкції». Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», особливості розгляду яких визначені ст. 283-1 КАС України, а також ухвали та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у цих справах. Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом Міністерства юстиції України до особи про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». За обставинами справи під час її розгляду Міністерство юст...

Суд зобов’язав вч задовольнити рапорт військового про звільнення «по догляду за батьком», вказавши – що інший син батька (рідний брат військового) не може і не має здійснювати такий «постійний догляд», поза як сам є особою із інвалідністю 3 групи. Як звільнитись «по догляду», якщо є інший родич (брат/ сестра), який за законом мав би такий догляд, але є «але»? Тільки «через суд»: подаєте рапорт, отримуєте відмову – і оскаржуєте її до суду. У цьому кейсі, суд сприйняв за належне те, що «інший брат» не може здійснювати догляд, поза як сам є особою із інвалідністю та ще і надав довідку, що «ну нікак») Про що йдеться: 29.04.2025 військовий звернувся по команді з письмовим рапортом з проханням звільнити його з військової служби за сімейними обставинами, а саме: відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - у звязку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків який є особою з інвалідн...

У ч. 4 ст. 234 КПК визначено, що клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора і в такому разі вимагає здійснення обов’язкового фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час його розгляду слідчим суддею. Постановлення за таких обставин ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими. Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 336/4830/22. За обставинами кримінального провадження суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України. У касаційній скарзі засуджений стверджував, що дані протоколу обшуку є недопустимими доказами, оскільки ухвала про дозвіл на обшук житла була винесена слідчим ...