Державний реєстр обтяжень рухомого майна: для чого він потрібен та яку інформацію містить. Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі – Реєстр) – це єдина комп’ютерна база даних, що містить відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Правовою основою функціонування Реєстру є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Порядок ведення Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830. Державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов’язань, захисту прав юридичних та фізичних осіб щодо рухомого майна, а також надання в їхніх інтересах інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна. Тож ведення Реєстру має на меті забезпечити захист добросовісних набувачів і кредиторів. Крім того, важливо зазначити, що обтяження рухомого майна, зареєстроване у Реєстрі, має пріоритет над незареє...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ справа № 459/2030/24 провадження № 51-2079км25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , у режимі відеоконференції: засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 , на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 22 листопада 2024 року й ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2025 року і прокурора на цю ж ухвалу в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110000589, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області та жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя Донецької області та жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні крим...

🚨 Верховний Суд: відмова виконати наказ командира — це непокора, але не кожне нез’явлення на службу є дезертирством ⚖️ Рішення Верховного Суду № 459/2030/24 (провадження № 51-2079км25) від 20.05.2026 Двоє мобілізованих військовослужбовців відкрито відмовилися виконати накази командира щодо вибуття у службове відрядження для облаштування фортифікаційних споруд та отримання військового спорядження. За це їх засудили за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора в умовах воєнного стану). Водночас суди всіх інстанцій виправдали їх за обвинуваченням у дезертирстві (ч. 4 ст. 408 КК України). Верховний Суд залишив цей підхід без змін. ⚖️ Ratio decidendi Суд виходив із того, що для складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, необхідно встановити: ✅ наявність законного наказу начальника; ✅ доведення цього наказу до відома військовослужбовця; ✅ відкриту та категоричну відмову його виконати; ✅ вчинення діяння в умовах воєнного стану. Саме ці елементи були підтверджені показаннями свідків, ак...

Кваліфікація за ст.408 КК України діянь, не включених законодавцем до вичерпного переліку форм дезертирства, є застосуванням закону за аналогією, що прямо заборонено. Перед ВС постало питання про те, чи може нез'явлення військовослужбовця на службу у разі звільнення з-під варти кваліфікуватися за ст.408 КК України як дезертирство, якщо такий випадок не включений законодавцем до вичерпного переліку форм цього злочину. ККС ВС надаючи відповідь на спірне питання вказав, що поняття дезертирства сформульовано у ч.1 ст.408 КК України як самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. З об'єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відря...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ cправа № 908/1194/24 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В., представників учасників справи: Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - Головченко І.С., Фізичної особи-підприємця Халача Олександра Георгійовича - не з`явився, арбітражного керуючого - Литвиненко С.С. (особисто), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.) та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 (суддя Юлдашев О.О.) щодо визнання безнадійним та списа...

Податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Для списання податкового боргу фізичної особи в процедурі неплатоспроможності недостатньо лише встановити, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі. Господарський суд повинен з’ясувати момент виникнення податкового боргу відповідно до ПК України, перевірити майновий стан боржника, його добросовісність, результати перевірки декларацій та дотримання процедур реструктуризації. За відсутності встановлення цих обставин висновок про визнання податкового боргу безнадійним і його списання є передчасним. Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Суди попередніх інстанцій визнали податковий борг фізичної особи – підприємця безнадійним і таким, що підлягає списанню на підставі ч. 2...