19.11.2025 | 18:16

НАДАННЯ ЗГОДИ НА РОЗПОРЯДЖАННЯ ЧАСТКОЮ В БІЗНЕСІ: ПРАКТИКА СУДУ ЩОДО СПІЛЬНОГО СУМІСНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ. На тлі повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, яке призвело до значного збільшення кількості розлучень, виникають нові правові виклики, пов’язані з поділом спільного сумісного майна подружжя. Це дало поштовх задуматись та проаналізувати значення й необхідність надання згоди одного з подружжя на якісь дії щодо частки в бізнесі. Враховуючи ці обставини, Верховний Суд цього року ухвалив рішення з цієї теми, яке продовжує лінію усталеної практики, але водночас дає додаткові пояснення щодо дій добросовісного набувача, зокрема стосовно перевірки контрагента на наявність шлюбу та згоди другої половинки. Дії добросовісного набувача Покупець як добросовісний набувач не звільняється від негативних наслідків, які можуть виникнути при укладенні правочину. Набувач із великим ступенем зацікавленості повинен оцінювати обставини укладення правочину, про це йдеться в рішенні...

Більше | Розгорнути
Подружжя Майно
19.11.2025 | 18:09

НЕВІДКЛАДНИЙ ОБШУК: ПОТРЕБА У НОВІЙ ФІЛОСОФІЇ КОНТРОЛЮ. Недоторканість житла — це не лише процесуальна гарантія, а «сакральна межа», що відділяє державну владу від особистої свободи і за якою власне починається приватність людини. Житло — це не стіни, а зона моральної автономії, де людина має відчувати себе господарем, а не піднаглядним. У цей простір держава може увійти лише тоді, коли має беззаперечний, правомірний і дозволений привід. Саме тому недоторканність житла чи іншого володіння особи становить одну із засад, на яких базується сучасне кримінальне провадження. У демократичних державах, зокрема і в Україні, наявні спеціальні контрольні механізми, які орган правопорядку має застосувати для отримання можливості на проникнення до житла або іншого володіння особи. До таких механізмів, в першу чергу, належить судовий дозвіл як обов’язкова умова для будь-якого втручання. У випадку, коли дозвіл отримати не вдається за можливе, межі втручання мають обумовлюватися суворими критеріями, ...

Більше | Розгорнути
Кримінальний процесуальний кодекс України Обшук 233 Стаття
19.11.2025 | 18:03

Теоретичні, організаційні та процесуальні питання судової експертизи. Про теоретичні, організаційні та процесуальні питання судової експертизи розповів адвокат, арбітражний керуючий, заступник Голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, секретар Комітету з питань банкрутства, що діє в складі НААУ Юрій Григоренко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури. Лектор докладно проаналізував разом з учасниками теоретичні, організаційні та процесуальні питання судової експертизи, а саме: 1. Поняття судової експертизи. 2. Нормативні акти, що регулюють судовоекспертну діяльність. 3. Особи, уповноважені призначати судову експертизу. 4. Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України. 5. Експертні служби. 6. Приватні судові експерти. 7. «Інші фахівці» у судочинстві: правові проблеми та ризики. 8. Види судових експертиз за процедурою проведення. 9. Різниця між судовою експертизою та експер...

Більше | Розгорнути
Про судову експертизу 1 Стаття
19.11.2025 | 17:55

Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України, а тому поширення відомостей про її розташування охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватою та засудили обвинувачену за ч. 2 ст. 114-2 КК України за те, що вона здійснила відеофіксацію розташування відділу Військової служби правопорядку, озвучуючи і вказуючи на місцевість розташування об’єкта, розмістила цей відеозапис на особистому каналі відеохостингу «Youtube», на який підписано 12,7 тис. користувачів, і в соціальній мережі «TikTok». У касаційній скарзі сторона захисту вважає відділ Військової служби правопорядку правоохоронним органом, який спеціалізується на підтриманні внутрішнього порядку, його військовослужбовці не беруть участі у бойових діях, тобто він не є військовим формуванням, тому в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с...

Більше | Розгорнути
Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України Кримінальний кодекс України 1 Стаття 114-2
19.11.2025 | 14:50

Позбавлений права керування транспортним засобом, повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення - ч. 5 ст. 126 КУпАП. Постановою суду першої інстанції громадянина О. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто на користь держави судовий збір. Водій 13 липня 2025 року о 15:35 год. по вул. Паровозна, 2 у м. Херсоні керував транспортним засобом ВАЗ 2104, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1. (а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Адвокат звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального ...

Більше | Розгорнути
Кодекс України про адміністративні правопорушення Правила дорожнього руху 5 294 Стаття Частина Пункт 38 126 2.1
19.11.2025 | 11:09

Показники швидкості руху ТЗ отриманні з «TruCam» не можна вважати належним доказом, якщо пристрій НЕ був належним чином повірений (відсутня пломба або повірочне тавро). (Рівненський міський суд Рівненської області №569/21407/24 від 27.02.2025 р.) Фабула судового акту: Водій оскаржив до суду постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно постанови, він притягувався до відповідальності за те що рухаючись по автодорозі УСТИЛУГ-ЛУЦЬК-РІВНЕ, в населеному пункті Обарів, він перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год, а саме рухався зі швидкістю 75 км/год. Швидкість автомобіля - при цьому - вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС 008350 (далі - TruCAM II). Представником відповідача у відзиві на адміністративний позов водія аргументувалося, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифі...

Більше | Розгорнути
Кодекс України про адміністративні правопорушення Кодекс адміністративного судочинства України Правила дорожнього руху 3 16 4 72 57 Стаття Пункт 122 62 Підпункт Розділ Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки 12.4 TruCam
×

Поділитися публікацією

Або поділіться через соцмережі: