♻Чи підлягає апеляційному оскарженню суду ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України окремо від рішення⁉ Постанова КЦС ВС від 18.03.2026 у справі № 331/6717/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135124431 📜У справі, що переглядається: 1⃣ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України; 2⃣ухвалою суду апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки така ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення суду; 3⃣апеляційний суд не врахував, що тлумачення пункту 31 частини першої статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка ...

Державна реєстрація права власності, як і рішення третейського суду, не легалізує самочинне будівництво автомийки та шиномонтажу на земельній ділянці водного фонду. Об'єкт нерухомості є самочинним будівництвом, якщо збудований на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, без дозвільних документів або з порушенням будівельних норм. Державна реєстрація права власності чи рішення третейського суду не змінюють правового режиму самочинного будівництва. Власник земельної ділянки має право вимагати знесення самочинно збудованого об'єкта за рахунок особи, яка здійснила будівництво, якщо не надавав згоди на будівництво. Особа без речового права на земельну ділянку не може набути права власності на розташовані на ній об'єкти нерухомості. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На земельній ділянці комунальної власності, яка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Либідь, зведено об’єкт дорожнього сервісу (автомийка т...

Поновлення пропущенного строку звернення до суду через призму практики ЄСПЛ. Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права; 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями; 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуд...

Наслідки розгляду суддею самостійно заявленого самовідводу. У разі подання слідчим суддею або суддею, який здійснює судове провадження одноособово, заяви про самовідвід питання про самовідвід має і може вирішувати інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Такий правовий висновок викладено у постанові ВПВС від 20.02.2025 у справі № 990SCGC/25/24. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/135235071 від 19.02.2026 у справі № 990SCGC/46/25 погодилась з висновком ВРП, що розглянувши самостійно заяву про самовідвід, суддя свідомо допустила порушення норм процесуального права, що містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII. Посилання судді на неврахування ВРП її пояснень щодо обставин вирішення нею питання про самовідвід ВПВС визнала безпідставними, оскільки норми КПК України достатньо зрозуміло визначають порядок вирішення питання про самовідвід, тому обставини, наведені скаржни...

Попри фіксацію порушення ПДР системою відеоспостереження «Безпечне місто» - допущені процесуальні порушення, зокрема непроведення розгляду справи, стали достатньою підставою для скасування постанови. (Шостий апеляційний адміністративний суд №754/14774/25 від 17.02.2026 р.) Фабула судового акту: Інспектором Управління патрульної поліції у м.Києві було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою водія визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. Згідно змісту оскаржуваної постанови, 27.08.2025 о 23 год. 09 хв. водій, рухаючись транспортним засобом TOYOTA CAMRY, по вул. Милославська, 10 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим пор...

Питання розпорядження майном, що перебуває у спільній власності кількох осіб, на практиці виникає досить часто. Зокрема, співвласників цікавить, чи може один із них продати належну йому частку без згоди інших. Законодавство передбачає певні правила такого продажу, а також встановлює гарантії захисту прав інших співвласників. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно): - спільної часткової власності; - спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (стаття 355 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс)). Спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (стаття 356 Кодексу). Тоді як спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (стаття 368 Кодексу). Важливо зазначити, що ...