ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «ШКУРОПАТСЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SHKUROPATSKYY AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 9085/24 та 3 інші заяви – див. перелік у додатку) РІШЕННЯ
 СТРАСБУРГ 16 квітня 2026 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Шкуропатський та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
 Діана Сирку (Diana Sârcu), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді, та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 26 березня 2026 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: процедура 1.  Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). 2.  Про заяви було по...

V. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 11. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру 11.1. Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб (ст. 504 КПК) 11.1.1. Приписи ст. 504 КПК передбачають, що факт визнання особи обмежено осудною обов’язково враховується при призначенні їй покарання, проте не містять імперативної вимоги про застосування примусових заходів медичного характеру. Застосування примусових заходів медичного характеру не є автоматичним наслідком встановлення обмеженої осудності особи. Застосування примусових заходів медичного характеру вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням висновку експертів, характеру та ступеня психічного розладу, ступеня небезпечності особи для себе чи інших осіб, а також інших обставин кримінального провадження Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх ...

IV. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ 10. Провадження в суді апеляційної інстанції 10.1. Порядок і строки апеляційного оскарження (ст. 395 КПК) 10.1.1. Обов'язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням про його поновлення. Якщо строк на апеляційне оскарження пропущено захисником, який є самостійним суб'єктом права на апеляційне оскарження, то саме він повинен обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та навести конкретні умови, які об’єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу, а не посилатися на обставини, що стосуються підзахисного Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК. Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник в інтересах обвинуваченого оскаржив його до суду апеляційної інстанції. При цьому захисник просив поновити строк на апеляційне оскарження вироку місцевого с...

9.3. Судові дебати (ст. 364 КПК) 9.3.1. Висловлення головуючим під час судових дебатів зауваження обвинуваченому, який повторно озвучував ті ж самі тези та цитував норми закону, не свідчить про обмеження його права на захист, якщо такі дії судді спрямовані на забезпечення в судовому засіданні належного порядку Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали обвинуваченого винуватим та засудили за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК. У касаційній скарзі засуджений стверджував про обмеження йому часу на виступ у судових дебатах в суді апеляційної інстанції. Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій. Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що за приписами ч. 6 ст. 364 КПК суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Водночас суть судових дебатів не зводиться лише до промов учасників судового провадження. Судові дебати охоплюють й діяльність головуючого з організації їх проведення, керівн...

9.2. Допит свідка (ст. 352 КПК) 9.2.1. Допит залегендованої особи свідка, до якого у кримінальному провадженні застосовано заходи безпеки, може проводитися в режимі відеоконференції з іншого залу судового засідання. Ці показання можуть бути джерелом доказів у розумінні положень ст. 84 КПК, якщо допит проведено з додержанням правил, передбачених ст. 352 КПК Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК. У касаційних скаргах захисник та засуджений вважають, що допит свідка проведено з порушенням вимог ч. 9 ст. 352 КПК, оскільки його допит відбувався в режимі відеоконференції з іншого приміщення суду, тоді як відповідного мотивованого клопотання прокурор не подавав, а суд не постановляв відповідну ухвалу. Позиція ККС: змінено рішення судів попередніх інстанцій в частині кваліфікації діяння обвинуваченого за одним із епізодів. Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що за ...

III. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ 9. Судовий розгляд 9.1. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК) 9.1.1. Якщо обставина, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то підстави для застосування спрощеної процедури судового розгляду, передбаченої ч. З ст. 349 КПК, у цій частині відсутні Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ст. 336 КК. У касаційній скарзі захисник, наводячи детальні доводи, які зводяться до порушення судом першої інстанції положень ч. З ст. 349 КПК, серед іншого, стверджує, що обвинувачений визнав свою винуватість частково; отримавши ствердну відповідь від обвинуваченого щодо усвідомлення обов'язку явки за повісткою, головуючий суддя озвучив власну думку про те, що останній визнає вину в повному обсязі, при цьому зазначив про неважливість мотивів вчиненого, чим порушив ст. 91 КПК, що негативно ...