VIII. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ. У касаційній скарзі потерпілий в обґрунтування своїх вимог вказує, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги його заяви про збільшення позовних вимог, які були зумовлені продовженням лікування під час розгляду кримінального провадження в суді, інфляційними процесами та затягуванням справи зі сторони обвинувачених по справі. Задовольняючи касаційні вимоги Верховний Суд зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство не містить застережень щодо внесення змін до цивільного позову під час судового розгляду, включаючи можливість збільшення позовних вимог. Постанова колегії суддів Третьої судової палати KKC ВС від 15 травня 2024 року у справі № 129/2809/19 (провадження № 51-7059км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/119168560 Аналогічні правові позиції: Постанова колегії суддів Третьої судової палати KKC ВС від 19 серпня 2024 року у справі № 521/3869/22 (провадження № 51-2123км24) https://reyestr.cou...

VII. СПІВВІДНОШЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ І СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У касаційній скарзі представник цивільного позивача вказує, що визнаючи засудженого винуватим за ч. 2 ст. 367 КК (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) суди дійшли суперечливих висновків про відсутність факту заподіяння діями засудженого дійсної прямої шкоди AT «Укрпошта» та безпідставно відмовили у позові, оскільки обов'язковою ознакою об’єктивної сторони цього кримінального правопорушення є саме настання тяжких наслідків, у цьому разі матеріальної шкоди, яку має бути стягнуто з засудженого. Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який зач. 2 ст. 367 КК визнається закінченим із моменту спричинення тяжких наслідків. Настання тяжких наслідків від службової недбалості є обов'язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного прост...

4. Витрати на поховання. У касаційній скарзі захисник стверджував про неправильне вирішення місцевим судом цивільного позову, який обґрунтовуючи своє рішення зазначив, що завдана матеріальна шкода на організацію поховання, поминальний обід у зазначеному потерпілою розмірі, підтверджена документально, а тому цивільний позов в цій частині задовольнив в повному обсязі. Задовольняючи касаційні вимоги Верховний Суд зазначив, що витрати, пов'язані з проведенням поминальних обідів, які проводяться після поховання, не належать до витрат на поховання та не підлягають стягненню в порядку відшкодування матеріальної шкоди. Постанова колегії суддів Першої судової палати KKC ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 617/1605/18 (провадження № 51-942км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/110569339

3. Упущена вигода. У касаційній скарзі представник цивільного позивача ТОВ стверджує, що місцевий суд не надав належної оцінки доказам, які підтверджують упущену цивільним позивачем вигоду внаслідок протиправної поведінки засудженого, проігнорував те, що засуджений визнав вину та протягом тривалого часу використовував свій вебсайт, де пропонував для продажу контрафактний товар, чим зменшив продажі оригінального товару, та не врахував маркетингових підходів, якими обґрунтовано розмір упущеної вигоди (за правилом «упущена вигода не може бути менша, ніж дохід порушника» та «витіснення оригінального товару контрафактним»). Верховний Суд відхилив наведені аргументи, вказавши, що при визначенні майнової шкоди у справах про порушення прав інтелектуальної власності суд враховує доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Зі змісту обвинувального акта, убачається, що обвинувачений завдав ТОВ матеріальну шкоду у сумі 69181,18...

2. Моральна шкода. В обґрунтування незаконності судових рішень в частині вирішення цивільного позову представник цивільного відповідача посилався на неспіврозмірне із завданою шкодою стягнення із військової частини моральної шкоди, завданої потерпілим в результаті ДТП, оскільки усі видатки на лікування та реабілітацію потерпілих понесла держава, їм виплачувалося грошове утримання під час лікування, а також вони мали можливість отримати одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», що е підставою для зменшення сум відшкодування моральної шкоди кожному потерпілому. Виплати на лікування і реабілітацію,...

VI. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ШКОДИ. 1. Шкода життю та здоров'ю (смерть, втрата працездатності, витрати на лікування тощо) У касаційній скарзі представник страхової компанії зазначив, що частину коштів на лікування потерпілої витратила інша особа, а тому ці кошти не підлягають стягненню зі страхової компанії на користь потерпілої. Оскільки під час оперативного втручання - артродезування суглобів потерпілої були використані пластини і додаткові імпланти, рахунки на оплату яких пред'явлені останній, однак оплату провела інша особа, оскільки на той час потерпіла перебувала на лікуванні й не мала фізичної можливості зробити це самостійно, то зазначені витрати безсумнівно стосувалися лікування потерпілої і понесені саме останньою, а тому підлягають стягненню на користь потерпілої з відповідача (страхової компанії). Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 02 листопада 2023 року у справі № 686/28824/21 (провадження № 51-2059км23) https://re...