♻️Трохи про батьківство і безвісну відсутність особи Постанова КЦС ВС від 01.12.2025 у справі № 686/28148/23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/132431209 📍Касаційний суд зауважував, що оскільки законодавець врегулював відносини і передбачив, що факт смерті встановлюється в окремому провадженні, якщо запис про батька дитини у книзі записів народжень здійснено за вказівкою матері та настала смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Натомість у разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства (стаття 128 СК України) (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2025 року в справі № 208/15131/24 (провадження № 61-4091ск25)). 📗Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина друга статті 24 ЦК України). 💢Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфлі...

12. Затримання засудженого, щодо якого вирок набрав законної сили, з метою виконання покарання, призначеного судом. 12.1. Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, разом із тим, законодавчо відсутні обмеження щодо направлення таких засуджених для відбування покарання у разі затримання на території України після обміну. Затримання засудженого, щодо якого вирок набрав законної сили, відбувається на підставі цього вироку з метою виконання покарання, призначеного судом, та здійснюється відповідними органами. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу затримання особи, взятої під варту від 14.06.2020, засуджений був затриманий на підконтрольній Україні території на виконання вироку місцевого суду від 26.12.2019, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. З ст. 258 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. Спростовуючи доводи сторони захисту щодо під...

11.10. На думку захисника, огляд місця події є недопустимою слідчою дією, оскільки на момент її проведення засуджений був підозрюваним, а протокол його затримання не складався. Верховний Суд констатує наявність у матеріалах кримінального провадження протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.12.2023, яке відбулося після другого епізоду збуту особливо небезпечної психотропної речовини. За його змістом засудженому було повідомлено підстави затримання, роз'яснено його права та проінформовано, що про затримання буде повідомлено регіональний центр правової допомоги. Факт складання самого протоколу затримання у службовому кабінеті слідчого у відділі поліції не є порушенням КПК та не спростовує викладених у протоколі обставин, до якого у засудженого скарг та зауважень не було. Також протокол без зауважень було підписано захисником, а його копія була вручена засудженому, про що свідчить підпис останнього. Складення протоколу затримання підозрюваної особи після проведенн...

11.9. Верховний Суд вважав непереконливими посилання місцевого суду на відсутність номеру кримінального провадження, анкетних даних та підписів осіб, які були присутні під час проведення затримання адвоката як на підставу визнати протокол «недопустимим». Як випливає з вироку, адвокат не заперечував факту свого затримання за обставин, вказаних в протоколі, і особисто підписав цей протокол. Тому місцевий суд не пояснив, чому відсутність інформації щодо номеру провадження та анкетних даних осіб, які були присутні під час проведення вказаної процесуальної дії, завадила йому переконатися у тому, що таке затримання дійсно відбулося за обставин, вказаних у протоколі, і рамках саме цього кримінального провадження. Судом першої інстанції не зазначено, які саме докази, крім протоколу затримання, суд вважає недопустимими внаслідок порушення порядку повідомлення ради адвокатів про затримання адвоката. Це вже саме по собі свідчить про неналежну вмотивованість судового рішення. Не будь-яке формальне...

11.8. Протокол огляду місця події був складений на місці затримання обвинуваченого після його затримання, у самому протоколі зафіксовані зізнавальні показання обвинуваченого, а тому слід перевірити допустимість цих даних протоколу з урахуванням попередньо висловлених доводів захисту щодо порушення права на захист і порушення права зберігати мовчання. Верховний Суд зауважив, що для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і права користуватися правовою допомогою захисника та, відповідно, права бути поінформованим про такі права. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань і, таким чином, такі порушення є релевантним чинником для оцінки допустимості доказів. Особа має право зберігати мовчання і не давати жодних показань чи пояснень під час проведення будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні. Також особа має бути інформована про таке право. У цій справі, з урахуванням того, що протокол огляду міс...

11.7. Щодо доводів касаційної скарги захисниці про відсутність підпису обвинуваченого на протоколі затримання особи, Верховний Суд зазначив наступне. Як убачається із матеріалів цього провадження, зокрема на вказаному захисницею процесуальному документі, наявні на кожній із 5 сторінок цього протоколу затримання підписи захисника, понятого та самого обвинуваченого. За таких обставин наявність підпису обвинуваченого у відмінному від графи «підпис» місці не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке б спричинило визнання недопустимим цього протоколу. Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15.05.2025 у справі № 553/1047/22 (провадження № 51-3956км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/127537806