♻️Трохи про основний регулятор цивільних відносин. Окрема думка суддів КЦС ВС від 10.12.2025 у справі № 354/417/25 ⁉️Ключовим питання в цій справі було те, чи може парламент регулювати цивільні відносини щодо стадії внесення депозиту по-іншому, аніж це зроблено в ЦК України. 📚У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодексів, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45). 📌Функціональним признач...

📌 ЩОДО ПРАВА БІОЛОГІЧНОГО БАТЬКА НА ПОЗОВ ПРО ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА ТА НАСЛІДКИ УХИЛЕННЯ ВІД ГЕНЕТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ Чоловік, який вважає себе біологічним батьком, має право на позов про визнання батьківства незалежно від запису в Книзі реєстрації народжень або заяв іншої особи. Ухилення матері від генетичної експертизи розцінюється як спроба приховати істину, а обов’язок повідомлення про призначення експертизи покладається на суд 📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/132164217 Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій формально підійшли до розгляду позову про визнання батьківства, необґрунтовано поклавши на позивача обов’язок забезпечити явку відповідачки та дитини для проведення ДНК-експертизи, хоча за нормами ЦПК саме суд зобов’язаний повідомляти учасників справи та організовувати проведення призначеної експертизи; відмова в позові була мотивована виключно неможливістю проведення експертизи, без належної оцінки інших доказів, б...

Відсутність на роботі працівника, який має статус внутрішньо переміщеної особи, який є заброньованим і залучений до виконання мобілізаційного завдання, після отримання обґрунтованої відмови в наданні відпустки без збереження заробітної плати є правомірною підставою для звільнення такого працівника за прогул. У період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо такий працівник залучений до виконання мобілізаційного завдання. Невихід такого працівника на роботу після відмови роботодавця в наданні відпустки є прогулом без поважних причин, що є підставою для звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, позивач звернувся до суду з вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного п...

Дострокове зняття догани з працівника. Непоодинокі випадки, коли на працівника накладається роботодавцем дисциплінарне стягнення у вигляді догани за відповідні порушення. Але надалі, працівник вважає її незаконною та звертається до суду для її скасування. Також трапляються і випадки, коли під час судового розгляду такої заяви, роботодавець приймає рішення зняти таку догану, з тих чи інших причин (працівник сумлінно виконує свої обов’язки, усунув порушення, які допустив та ін.). В першу чергу зазначимо, що порядок зняття догани визначає лише Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України). Відповідно до частини 1, 2 статті 151 КЗпП України якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одно...

На начальника ТЦК СП було накладено 17000 гривень штрафу за мобілізацію чоловіка з неправдивими анкетними даними, який виявився військовослужбовцем що самовільно залишив військову частину (СЗЧ). (Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області №350/1671/25 від 12.11.2025 р.) Фабула судового акту: Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ТЦК СП був притягнений до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду, при наступних обставинах. За встановлених у ході розгляду фактів, тимчасово виконуючий обов'язки начальника ТЦК СП, лейтенант - не переконався у достовірності даних, не встановив особу, яку мобілізував - здійснив заходи щодо повторної мобілізації чоловіка, який до цього самовільно залишив військову частину (СЗЧ-шника, простими словами). Що ж - очевидні наслідки “алгоритмів мобілізації нашвидкоруч”, які зараз повс...

Зменшення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника. Чи можливо? В цій статті розглянемо, чи можна зменшити Роботодавцю розмір виплати середнього заробітку працівнику за не проведення з ним своєчасного розрахунку при звільненні. Непоодинокі випадки, коли, роботодавцем в день звільнення працівника не було проведено з ним повного розрахунку (недоплачено премії, надбавки, компенсацію за невикористану відпустку або ін. виплати). У зв’язку з цим, працівник звертається до суду з вимогою до роботодавця щодо стягнення відповідних виплат та додатково пред’являє вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Між тим, може трапитися і так, що сума такого середнього заробітку може значно перевищити суму виплати, яку роботодавець не здійснив працівнику в день його звільнення. А, отже, у роботодавця може постати питання чи можливо зменшити суму такого середнього заробітку, який буде з нього стягнуто на підставі...