Чи можна повернути сплачений штраф після скасування постанови про адмінправопорушення: судова практика Якщо суд скасував постанову про накладення адміністративного штрафу та закрив провадження через відсутність складу правопорушення, позивач мав право вимагати повернення вже сплаченої суми штрафу із Державного бюджету України. Такий висновок зробив Хмельницький апеляційний суд у справі про стягнення безпідставно утриманих коштів. За матеріалами справи, 4 січня 2025 року інспектор поліції виніс водієві постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та наклав штраф у розмірі 20 400 грн. Водій сплатив цю суму за вказаними платіжними реквізитами. Водночас оскаржив постанову поліцейського до суду. У червні 2025 року суд скасував постанову та закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Рішення набрало законної сили. Після цього чоловік звернувся до суду з позовом про стягненн...

Правом на оскарження окремої ухвали наділені саме ті особи, яких вона стосується. 👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 490/10876/23 від 21.01.2026 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/133708736 У цій справі постало питання, чи наділені правом учасники справи оскаржити окрему ухвалу у випадку, якщо така ухвала безпосередньо їх не стосується та у ній не вирішувалося питання щодо їх прав, обов`язків та/або законних інтересів. ВП ВС відповідаючи на спірне питання вказала, що особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов'язані з його вирішенням процесуальні питання. Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди...

Виконання рішення суду може бути забезпечене шляхом накладення арешту як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства в межах виконавчого провадження. Державний / приватний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду наділений повноваженнями накласти арешт як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду. У справі, що переглядалася, боржник у виконавчому провадженні оскаржив постанову приватного виконавця про накладення арешту на його частку у статутному капіталі фермерського господарства. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні скарги було відмовлено. Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС зазначила, що оскільки ні Законом України «Про фермерське господарство», ні іншими нормативними актами не врегульовано порядку звернення стягнення на частку одного із членів фермерського господарства, то відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК Укра...

Виконання рішення суду може бути забезпечене шляхом накладення арешту як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства в межах виконавчого провадження. Державний / приватний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду наділений повноваженнями накласти арешт як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду. У справі, що переглядалася, боржник у виконавчому провадженні оскаржив постанову приватного виконавця про накладення арешту на його частку у статутному капіталі фермерського господарства. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні скарги було відмовлено. Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС зазначила, що оскільки ні Законом України «Про фермерське господарство», ні іншими нормативними актами не врегульовано порядку звернення стягнення на частку одного із членів фермерського господарства, то відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК Укра...

Повернута до ТЦК та СП повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного, — рішення суду. Суд, виходячи із загального принципу законності діяльності органів влади, встановив, що відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений законом (ч.2 ст.19 Конституції України), а громадянин має конституційний обов’язок захищати Вітчизну та виконувати вимоги законодавства про військовий обов’язок (ст.65 Конституції України); далі суд перевірив наявність складу адміністративного правопорушення, з’ясувавши, що відповідальність можлива лише за протиправну і винну бездіяльність (ст.7, ст.9 КУпАП), і встановив, що в Україні діє особливий період у зв’язку з мобілізацією та воєнним станом (Закон «Про оборону України»), а отже застосовується спеціальна норма про відповідальність у цей період (ч.3 ст.210-1 КУпАП); суд також перевірив компетенцію органу, який виніс постанову, та підтвердив повноваження ТЦК розглядати такі справи (ст.235...

Використання у суді показань, отриманих у порядку ч. 11 ст. 615 КПК. Частина 11 ст. 615 КПК України передбачає: показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Ця проста, на перший погляд, норма, має багато проблем у її застосуванні, про що я писала тут: https://www.researchgate.net/publicati...