📢 Виконавче провадження не можна закрити “на папері”: позиція Верховного Суду ⚖️ У цій справі Верховний Суд підтвердив важливий принцип: завершення виконавчого провадження можливе лише за умови реального та повного виконання судового рішення, а не формальних заяв чи внутрішніх розрахунків між сторонами. 💼 Суть спору полягала в тому, що державний виконавець закрив провадження, посилаючись на нібито повне виконання рішення через зарахування зустрічних вимог. Однак стягувач наполягав: жодних доказів фактичного перерахування коштів у повному обсязі не існує. Суд погодився з цією позицією — адже виконавчий документ прямо передбачав грошове стягнення, а не інші способи припинення зобов’язання. ⚖️ Верховний Суд наголосив: державний виконавець не має права самостійно змінювати спосіб виконання рішення; зарахування зустрічних вимог не є автоматичним доказом виконання, якщо це не відповідає змісту виконавчого документа; відсутність підтвердження фактичної сплати означає, що підстав для закрит...

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення - виконавчий збір все ж таки ПІДЛЯГАЄ стягненню. (ВС КАС №420/30264/23 від 15.12.2025 р.) Фабула судового акту: Державне підприємство (далі - ДП) - боржник у виконавчому провадженні, після його відкриття, і винесення виконавцем постанови про стягнення 10% збору, добровільно оплатило за рішенням суму стягнення. Водночас, постанова про стягнення виконавчого збору залишилась, і виконавець продовжував стягнення за нею. Тому ДП просило: визнати нечинною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 150472,42 грн у виконавчому провадженні № 69434219 від 18 липня 2022 року (далі - спірна постанова); зобов`язати відділ державної виконавчої служби закрити виконавче провадження про стягнення з ДП виконавчого збору в сумі 150472,42 грн. Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відділ де...

Співвідношення дисциплінарної та кримінальної відповідальності суддів: крізь призму теорії та практики. У юридичному дискурсі тема співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності суддів нагадує мінне поле. З одного боку, суспільство вимагає миттєвої реакції на будь-які прояви недоброчесності. З іншого – існують фундаментальні гарантії незалежності, презумпція невинуватості та складні процесуальні механізми, які не дозволяють перетворювати дисциплінарне провадження на «суд Лінча». Велика Палата Верховного суду (далі – ВП ВС) та Вища рада правосуддя (далі – ВРП) сформували низку правових позицій щодо проблемних аспектів цієї категорії справ. Однак, на жаль, реалії практики свідчать про різне бачення й неоднакові підходи. Тож де цей баланс між незалежністю суддів як ключовою умовою реалізації принципу верховенства права та дисциплінарною відповідальністю як формою суспільного контролю за здійсненням правосуддя? Автономність дисциплінарної відповідальності Ключовим прин...

Особливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності: теорія та практика. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності є одним із фундаментальних механізмів реалізації принципу гуманізму в кримінальному праві. Його сутність полягає у тому, що держава відмовляється від кримінального переслідування особи, якщо з моменту вчинення злочину минув визначений законом проміжок часу, протягом якого особа не вчинила нового злочину і не ухилялася від слідства чи суду, а обвинувальний акт не набрав законної сили. Наявність строку давності забезпечує правову визначеність, а також попередження імовірних порушень прав у випадку, якби судам доводилося розглядати справи на основі доказів, що могли бути неповними за спливом часу. Окрім того, встановлюючи строки давності, держава захищає особу, яка підозрюється в здійсненні кримінального правопорушення, від необмеженого в часі публічного переслідуванн...

Виробничий травматизм кримінально-правові наслідки для керівника. За даними Державної служби України з питань праці, у 2023 році зафіксовано 3104 нещасних випадки виробничого травматизму, у 2024 – 3509, у 2025 – 3424. Із них зі смертельними наслідками: 472, 493 та 477 відповідно. Це свідчить про системний характер проблеми. Однак, за кожним таким випадком стоїть не лише шкода здоров’ю чи життя працівника, а й потенційна кримінальна відповідальність посадових осіб. Ключові питання залишаються незмінними: коли травматизм стає кримінальним провадженням, хто відповідає і як мінімізувати ризики. Кримінальне провадження за фактом виробничого травматизму, як правило, розпочинається одразу після інциденту. Інформація про травмування або загибель працівника потрапляє до правоохоронних органів з різних джерел – це можуть бути працівники підприємства, свідки події, медичні працівники або інші служби, яких повідомляють про нещасний випадок, зокрема Держпраці. Правоохоронці фіксують місце поді...

📢 Суд vs ТЦК: відстрочка — це не формальність! ⚖️ Дніпропетровський окружний адміністративний суд став на бік громадянина у справі щодо відстрочки від мобілізації. Позивач, який виховує повнолітню дитину з інвалідністю II групи, звернувся за відстрочкою через консульство за кордоном, додавши всі необхідні документи. Проте ТЦК фактично не розглянув його заяву, посилаючись на відсутність особистої подачі документів. 📌 Суд підкреслив: вимога «особистого подання» не означає обов’язкову фізичну присутність у ТЦК. Подання через консульство або дистанційно — допустиме, якщо особа діє самостійно, а не через представника. Відтак, ігнорування заяви є протиправною бездіяльністю. ❗️ Окремо суд зазначив: навіть якщо документи мають недоліки (наприклад, строк дії довідки сплив), орган зобов’язаний їх розглянути та ухвалити мотивоване рішення — а не просто залишити заяву без розгляду. ✅ У результаті: — бездіяльність ТЦК визнано протиправною — орган зобов’язано розглянути заяву по суті — але автома...