Використання запатентованого винаходу з науковою метою не визнається порушенням прав інтелектуальної власності за умови належного доведення такого характеру використання. Використання запатентованого винаходу з науковою метою або в порядку експерименту не визнається порушенням прав інтелектуальної власності лише за умови належного доведення такого характеру використання. За відсутності відповідних доказів власник патенту має право вимагати заборони використання винаходу та застосування інших способів захисту. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. У справі позивач – власник патенту на винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» – просив заборонити відповідачу використовувати винахід без дозволу та вилучити і знищити ввезену фармацевтичну субстанцію «Rivaroxaban» у кількості 9 кг. Під час первісного розгляду в задоволенні позову було відмовлено, однак Верховний Суд скасував ці рішення і направив справу на...

Про проблеми кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань за ст. 114-1 КК України. Про проблеми кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ст.114-1 КК України) розповів доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман Мовчан під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектор докладно проаналізував разом з учасниками проблеми кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ст.114-1 КК України), а саме: 1. Загальна характеристика складу злочину, передбаченого Ст. 114-1 КК. 2. Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань Vs надання допомоги в Ухиленні від мобілізації: проблеми кримінально-правової кваліфікації. 3. Кваліфікаційні помилк...

Підстави скасування судового рішення, яке зачіпає права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Мотивувальна частина містить мотиви рішення суду - відповіді на питання факту (висновки про встановлені обставини, які мають значення для вирішення справи) і питання права (юридична кваліфікація цих обставин, висновки про наслідки, з якими право пов`язує встановлені обставини). Процесуальний закон не допускає, аби ці висновки були протиставлені особі, яка не брала участь у розгляді справи Водночас преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов`язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, з огляду на норми ст. 75 ГПК України не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов`язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи. ...

5.4. Щодо покладення судових витрат за результатом розгляду позову уповноваженої особи засновника (учасника) боржника саме на неї, а не на особу, чиї інтереси вона представляє Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника на відміну від особи, яка є представником учасника справи відповідно до приписів от. 58 ГПК України, має самостійний процесуальний статус у справі про банкрутство. Тому розподіл судових витрат за результатами розгляду позову уповноваженої особи засновника (учасника) боржника здійснюється за правилами, передбаченими от. 129 ГПК України. У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа про банкрутство ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» на стадії ліквідаційної процедури. Уповноважена особа засновника (учасника) боржника в межах цієї справи звернулася до суду з позовом про визнання вимог кредитора погашеними та відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених нею вимог. Апеляційний суд залишив без з...

5.3. Щодо використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, е недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК України). Для встановлення факту засмічення суд мас оцінювати всі надані сторонами докази в їх сукупності, включаючи акти огляду земельної ділянки контролюючим органом, припис про усунення порушень, довідки державних інспекторів, матеріали космічного знімання, геодезичні схеми та інші документи, що підтверджують наявність несанкціонованого сміттєзвалища. КГС ВС розглянув касаційну скаргу комунального підприємства у справі за позовом прокурора в інтересах держави до комунального підприємства про зобов'язання ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище на земельній ділянці комунальної власності. Позов обґрунтовано тим, що в межах досудового розслідування у кримінальному провадження прокуратура встановила фа...

5.2. Щодо належного відповідача у справах про захист ділової репутації та відповідальності за поширення недостовірної інформації Матеріал, розміщений шляхом гіперпосилання на публікацію іншого медіа та короткого її викладення, не означає автоматичної відповідальності за весь зміст першоджерела. Належним відповідачем у справах про захист ділової репутації у разі поширення інформації в мережі Интернет» є автор матеріалу та власник вебсайту, на якому цей матеріал розміщено. Саме позивач повинен визначити належне коло відповідачів з урахуванням правової природи спірних правовідносин і характеру поширення інформації. КГС ВС розглянув касаційну скаргу ГО у спорі за позовом ТОВ-1 до ТОВ-2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ГО про захист ділової репутації. Позов мотивовано тим, що на вебсайті відповідача розміщено короткий виклад журналістського розслідування та гіперпосилання на публікацію, оприлюднену іншим медіа, що, на ду...