Стислий виклад: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ СПРАВА «ТОКАР ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF TOKAR v. UKRAINE) (Заява № 38268/15) Стислий виклад рішення від 06 березня 2025 року У 2011 році заявник подав заяву для отримання закордонного паспорта. У жовтні того ж року відділ з громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі – відділ з громадянства МВС) відмовив у задоволенні заяви заявника у зв’язку з отриманням інформації, що у травні 1997 року щодо нього була порушена кримінальна справа, у контексті якої до заявника було застосовано підписку про невиїзд. В інформаційно-комп’ютерній системі МВС України була відсутня інформація про результати цього провадження. Заявник оскаржив відмову до Одеського окружного адміністративного суду (далі – адміністративний суд), стверджуючи, що розміщені в інформаційно-комп’ютерній системі МВС України відомості, на які посилалися органи державної влади, не відповідали дійсності; сп...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «ТОКАР ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF TOKAR v. UKRAINE) (Заява № 38268/15) РІШЕННЯ
 СТРАСБУРГ 06 березня 2025 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Токар проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Армен Арутюнян (Armen Harutyunyan), Голова,
 Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Мартіна Келлер (Martina Keller), заступник Секретаря секції, з огляду на: заяву (№ 38268/15), яку 27 липня 2015 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Олександр Васильович Токар (далі – заявник), 1957 року народження, який проживає у м. Одеса та якого представляли пані Л. Доніна та пан С. Токар, юристи, які практикують у м. Одеса; рішення повідомити про заяву Уряд України (далі – Уряд), який представл...

Для визначення непрацездатності іноземця як суб’єкта права на обов’язкову частку в спадщині норми законодавства України не застосовуються. Іноземець як суб’єкт права на обов’язкову частку в спадщині має бути непрацездатним у розумінні закону тієї держави, громадянином якої він є. Такого висновку дійшов Верховний Суд у повному складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, позивачка, яка є громадянкою США, звертаючись до суду з позовом, посилалася на те, що вона відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України має право на обов’язкову частку в майні спадкодавця. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, вважав, що позивачка не набула статусу непрацездатної особи в США. При цьому позивачка не надала суду документів або фактів, які б підтвердили набуття нею статусу непрацездатної особи в Україні, а Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не може бути до неї застосований, оскільки вона не є...

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 362/5056/13-к. У цьому провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили власника мисливської рушниці за статтями 128, 264 КК України, оскільки він порушив умови зберігання зброї та бойових припасів до неї, що призвело до вільного доступу потерпілого до вказаної зброї, який її взяв, щоб постріляти. Обвинувачений спробував забрати в потерпілого зброю, у результаті чого стався раптовий постріл. Від вогнепального поранення потерпілий помер. У касаційній скарзі засуджений стверджує про безпідставну кваліфікацію його дій за ст. 128 КК України, оскільки ця стаття охоплюється диспозицією ст. 264 КК України. Верховний Суд скасував рішення суді...

Свердлова та Шевченко проти України. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П’ЯТА СЕКЦІЯ СПРАВА «СВЕРДЛОВА ТА ШЕВЧЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SVERDLOVA AND SHEVCHENKO v. UKRAINE) (Заява № 73596/13) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 23 січня 2025 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Свердлова та Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Армен Арутюнян (Armen Harutyunyan), Голова Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді, та Мартіна Келлер (Martina Keller), заступник Секретаря секції, з огляду на: - заяву (№ 73596/13), яку 15 листопада 2013 року подали до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) двоє громадянок України, пані Олександра Ігорівна Свердлова (далі – перша заявниця) та пані Олена Олегівна Шевченко (далі – друга заявниця, разом – заявниці), 1989 та 1982 років народже...

КЦС ВС указав на відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності. Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов’язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди. Суд першої інстанції визнав позов необґрунтованим та відмовив у його задоволенні із цих підстав. Апеляційний суд, змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що звільнення позивачки є незаконним, проте вона пропустила місячний строк на звернення до суду з...