Об’єднана палата ККС ВС зробила висновок щодо обчислення строку досудового розслідування після скасування прокурором вищого рівня постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру. Прокурор у касаційній скарзі стверджував, що суди попередніх інстанцій неправильно обчислили строк досудового розслідування, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про наявність підстав для закриття кримінального провадження з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. За обставинами справи суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зарахував до строку досудового розслідування строк з моменту прийняття постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до її скасування прокурором вищого рівня та переконався, що в цьому кримінальному провадженні після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурор вищо...

Кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України) 2024 Не рідко безконтрольне махання кулаками закінчується судимістю. Навіть незначні ушкодження здоров’я можуть призвести до походів у поліцію, незліченних судових засідань, матеріальних витрат. Що буває за заподіяння легких тілесних ушкоджень? – Кримінальна відповідальність, яка передбачена ст.125 КК України. Стаття 125 КК України складається з двох частин. Перша стосується тілесних ушкоджень, що мають незначні, скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів, як то садно чи синець. Таке діяння карається штрафом до 850 гривень або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами до одного року. У другій частині йдеться про ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше, ніж три тижні. За це, крім громадських і виправних робіт, передбачений арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років. Судим...

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: хто та за яких умов має його подавати? Близько 25% від усіх звернень до контакт-центру Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) в «міжсезоння», в період між щорічними поданням декларацій, стосуються питань повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єктів декларування (ПСЗ). Відповідаємо на найпоширеніші запитання. Хто має подавати ПСЗ? Обов'язок подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані поширюється не на всіх публічних службовців, а лише на окремі категорії з числа суб'єктів декларування, а саме: 1) Службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». До них належать, зокрема, керівники органів державної влади, їхні заступники, керівники функціональних підрозділів, судді, прокурори, слідчі та дізнавачі, а також інші співробітники правоохоронних та контролюючих органів. 2) Декларантів, які обіймають ...

Щодо збільшення розміру позовних вимог, розподілу процесуальних витрат (стягнення витрат на провову допомогу) У разі, якщо цивільний позов подано до початку судового рогляду, КПК України не забороняє збільшувати позовні вимоги до закінчення судового розгляду з урахуванням встановлених фактичних обставин. Розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов’язок доказування якого покладається на державного обвинувача. Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом пор...

Щодо неможливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК), якщо злочин пов’язаний з домашнім насильством. Обов’язковою умовою визнання судом злочину пов’язаним із домашнім насильством є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення (у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті) із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості між потерпілим та винуватцем, характер насильства тощо). Відповідно до обвинувального акту винний обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я його співмешканці та, зокрема, було визнано обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. За таких обставин відповідно до п. 7 ч. 1 ст...

Щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження під час перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами: гл. 34 КПК України Положеннями ч. 4 ст. 395 КПК України передбачено, що протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов’язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Системний аналіз п. 15 ч. 3, п. 5 ч. 4 ст. 42, ч. 3 ст. 43, ч. 5 ст. 107, ч. 3 ст. 376, ч. 4 ст. 395 КПК свідчить про те, що під час судового провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, в ході якого розглядається заява засудженого, подана в порядку глави 34 КПК, останній, будучи безпосереднім учасником судового провадження, має право на ознайомлення з матеріалами такого провадження, журналами судових засідань і технічними записами судових засідань, а суди, у свою чергу, зобов’язані забезпечити виконання такого...