Коли роботодавець може перевести працівника на іншу роботу без його згоди: перелік випадків Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Однак це можливо зробити лише за умови, якщо: ▪️така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я; ▪️переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей; ▪️переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії, необхідна згода працівника); ▪️оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Джерело: https://t.me/ua_lawyer/446...

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вважається видом перегляду, в якому немає помилки суду при первісному розгляді справи, а нововиявлені обставини мають об`єктивний хараткер, Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незакон...

Позовна давність не поширюється на вимоги вкладника банку про повернення вкладу та пов’язані з ними вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Правопорядок виключає застосування позовної давності до вимог про повернення банківського вкладу з метою забезпечення його збереження та довіри до банківської системи. Такий захист поширюється на будь-які вимоги щодо видачі вкладу, а також на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат як складових грошового зобов’язання. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, позивачка просила стягнути з банку суму банківського вкладу, 3 % річних та інфляційні втрати, зазначаючи, що уклала з банком депозитний договір і протягом кількох років поповнювала рахунок. Звертала увагу на те, що банк відмовився повертати кошти, посилаючись на нібито відсутність договору. Позивачка стверджувала, що під час проведеного банком внут...

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони не має повноважень на представництво інтересів держави у спорах про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (екологічних спорах). Спеціалізована прокуратура у сфері оборони не має повноважень представляти інтереси держави у справах щодо шкоди довкіллю та інтересів органів місцевого самоврядування, оскільки її компетенція обмежується правовідносинами у сфері оборони та спеціальних державних органів. Підзаконні акти не можуть розширювати повноваження органу понад встановлені законом межі. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Заступник керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції та міської ради звернувся до ДП «Ліси України» про стягнення шкоди, заподіяної незаконною рубкою лісу. Господарський суд залишив позов без розгляду, пославшись на відсутність повноважень спеціалізованої...

Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення. Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використане одним із подружжя в ході вчинення кримінально караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той із подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях. Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 669/338/24. За обставинами кримінального провадження місцевий суд визнав двох обвинувачених винуватими й засудив за ч. 2 ст. 246 КК України. Суд застосував спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучив у власність де...

Відсутність висновку експерта про вартість викраденого майна призводить до закриття справи у звязку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості: ВС Судове рішення від 25 листопада 2019 року, справа №420/1667/18: https://reyestr.court.gov.ua/Review/86070671 «Об`єднана палата дійшла висновку, що за таких обставин тільки шляхом залучення експерта і на підставі його висновку у цьому кримінальному провадженні могла бути встановлена вартість викраденого майна та розмір матеріальних збитків. На порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК сторона обвинувачення не вчинила процесуальних дій із залучення експерта. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили такий елемент складу злочину, як розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Надані стороною обвинувачення, досліджені й оцінені судами першої та апеляційної інстанцій докази не є належними і достатніми, щоб зробити висновок про вартість майна, яке було предметом замаху на крадіжку, у в...