Апеляційний суд не наділений повноваженнями встановлювати достовірність підпису на стадії апеляційного провадження, передбаченій ч. 1 ст. 422 КПК України. Рішення ВС у справі № 686/11663/25 від 10.12.2025 Касант мотивував свою скаргу тим, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень і помилково визнав, що апеляційну скаргу підписав не апелянт. На підставі цього скаржник вважав, що рішення про повернення апеляційної скарги ухвалу слідчого судді  на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України незаконне. ККС ВС погодився з доводами касанта і вирішив, що суд апеляційної інстанції допустив у зв’язку з цим істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Як зазначив ВС, ст.422 КПК України встановлено порядок перевірки ухвал слідчого судді судом апеляційної інстанції. Так, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора т...

Недостовірне декларування без умислу ≠ злочин: позиція Апеляційної палати ВАКС. Суд апеляційної інстанції, виходячи з того, що кримінальна відповідальність можлива лише за діяння, яке на момент його вчинення є кримінально протиправним і караним (ч. 2, 3 ст. 4 КК), застосував більш м’яку редакцію кримінального закону, яка має зворотну дію в часі, оскільки покращує становище особи (ч. 1 ст. 5 КК), та встановив, що відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 366-2 КК кримінально караним є лише умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації за умови, що різниця між достовірними і недостовірними відомостями становить не менше 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ч. 1 ст. 366-2 КК), при цьому статус ОСОБА_8 як спеціального суб’єкта злочину був підтверджений його належністю до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції»), а обсяг його обов’язку щодо декларування майна і грошових...

Факт обізнаності військовозобов’язаного, що щодо нього зафіксовано порушення правил військового обліку - не є тотожним його обізнаності із винесенням проти нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. (ВС КАС №755/13012/25 від 23.12.2025 р.) Фабула судового акту: Чоловік через свого адвоката оскаржував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та штраф у розмірі 17 000,00 грн - за порушення законодавства про мобілізацію. До адміністративного позову позивач долучив заяву про поновлення процесуального строку - бо він не був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи. В копії постанови взагалі були відсутні відомості про те, що чоловік отримав копію даної постанови. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 30 червня 2025 року звичайним поштовим зв`язком в поштову скриньку. Коли суд першої інстанції залишив позов без руху, з...

‼️⚖️ Верховний Суд визнав скріншот із месенджера Viber належним доказом ознайомлення працівника з наказом Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі. 🔗 Постанова КЦС ВС у справі № 751/4083/24 від 09.01.2026 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/133182740 Суд, виходячи з конституційної гарантії права на працю та оплату праці і допустимості її обмеження в умовах воєнного стану (статті 43, 64 Конституції України), виходив із того, що між сторонами існували строкові трудові відносини, за якими роботодавець був зобов’язаний забезпечувати працівника роботою і виплачувати заробітну плату, а працівник — виконувати обумовлену роботу (стаття 21 КЗпП України...

Поведінка органів, через які діє Держава, розглядається як поведінка Держави. ВПВС неодноразово послідовно зазначала, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах ВПВС також звертала увагу на те, що у судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави Україна, не є обов`язковою. Участ...

Рішенням ЄСПЛ від 09.05.2025 у справі «Бондар проти України» констатовано порушення Україною ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, оскільки заявники не отримали жодного відшкодування за земельні ділянки, яких вони були позбавлені, а жодної спроби запропонувати їм таку компенсацію або будь-яку іншу форму відшкодування зроблено не було (судовим рішенням було визнано недійсними державні акти на право власності на ці земельні ділянки та повернення їх у державну власність). ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/133719652 від 14.01.2025 у справі № 580/408/14-ц зазначила, що за висновками ЄСПЛ, послідовно викладеними у ряді інших справ, позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника. Ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має н...