23.06.2026 | 15:37

Постанова Іменем України 20 травня 2026 року м. Київ справа № 199/15273/25 провадження № 61-4965св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Карлашем Іваном Анатолійовичем , на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 05 січня 2026 року в складі судді: Спаї В. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року в складі колегії суддів: Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Халаджи О. В., Історія справи Короткий зміст позову 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районног...

23.06.2026 | 15:36

♻️Чи можливе повернення позову через ненадання позивачів доказів місця реєстрації чи майна відповідача⁉️ Постанова КЦС ВС від 20.05.2026 у справі № 199/15273/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946129 📖У справі, що переглядається: 🖌позивачка звернулася з позовом про розірвання шлюбу; ✏️у позовній заяві (а. с. 1) позивачкою зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_2; 🔎29 грудня 2025 року відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради повідомив суд першої інстанції про те, що в реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території міста Дніпра відсутні; 🖊при залишенні позову без руху суд першої інстанції міркував так, що позивачка має надати докази на підтвердження місцезнаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача чи...

23.06.2026 | 14:53

КЦС ВС вказав на алгоритм процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання / реєстрації відповідача позивачу невідоме. Неможливість встановити офіційну реєстрацію відповідача через державні бази даних не дозволяє суду повертати позов. Суд повинен відкрити провадження у справі за останньою відомою адресою відповідача, забезпечивши його повідомлення через вебпортал судової влади. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказавши останню відому адресу проживання чоловіка. Звертала увагу на те, що з 2018 року вона не спілкується з чоловіком, а отримати офіційну довідку про його реєстрацію вона не може через законодавчі обмеження щодо захисту персональних даних. Суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачці, оскільки вона не надала доказів місцезнаходження майна відповідача або його останнього зареєстрова...

23.06.2026 | 14:52

Для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, а встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/11891/22. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій виправдали осіб, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Суди вважали, що не доведено корисливий мотив при обвинуваченні у вчиненні грабежу. Прокурор не погодився з таким твердженням судів і звернувся з касаційною скаргою. Оцінюючи зазначені касаційні вимоги, об’єднана палата ККС ВС вказала, що визначальною ознакою викрадення або іншої форми заволодіння майном у злочинах проти власності є бажання винної особи встановити безповоротне ф...

Слідкуйте
23.06.2026 | 14:45

Розмір допомоги у разі смерті військовослужбовця визначається виходячи з прожиткового мінімуму на 1 січня року, в якому настала смерть, а не року прийняття рішення про виплату. ⚖️Правова позиція ВС у справі № 640/31619/20 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 640/31619/20 від 03.06.2026 У касаційній скарзі скаржник просив змінити рішення в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги на основі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті) солдата військової служби і ухвалити в цій частині нове з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата. КАС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ та п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 500-кратного або 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року - залежно від підстави загибелі...

Більше | Розгорнути
Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII 1 5 Стаття Частина Пункт 16-2 Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975
23.06.2026 | 14:37

Щодо самопредставництва юридичної особи працівником, уповноваженим діяти від її імені У порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України можуть діяти не лише керівник чи член виконавчого органу, а й інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Працівник юридичної особи, повноваження якого на представництво в порядку самопредставництва підтверджені посадовою інструкцією та довіреністю, не є представником у розумінні вимог щодо обов'язкового представництва адвокатом, а тому підписання та подання ним позовної заяви не є підставою для повернення позову. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 565/2661/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/137375238

Розгорнути
Цивільний процесуальний кодекс України 58 Стаття
×

Поділитися публікацією

Або поділіться через соцмережі:

×

Юридична консультація