Зазначення в обвинувальному акті слова «співмешканка» без розкриття юридичних ознак сімейних або близьких відносин не свідчить про обвинувачення у домашньому насильстві. ⚖️Правова позиція ВС у справі № 135/1128/25 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 135/1128/25 від 25.03.2026 Прокурор у касаційній скарзі зазначав, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, щодо своєї співмешканки, тому це кримінальне правопорушення є таким, що пов'язане з домашнім насильством, і за правилами п.7 ч.1 ст.284 КПК України не може бути закрите у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. ККС ВС оцінюючи доводи скаржника вказав, що зміст обвинувального акта визначає той обсяг і зміст обвинувачення, який сторона захисту сприймає як такий, що підлягає перевірці під час судового розгляду, який не стосується тих обставин, які не знайшли свого відображення у тексті обвинувального акта. Кримінальний процесу...

♻️Трохи про доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) 1️⃣Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права (DCFR) вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)). https://reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 2️⃣Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що н...

🚫 Самовільне використання відпустки без письмового погодження = прогул. Верховний Суд підтвердив законність звільнення 🔴 Важливе рішення Верховного Суду щодо відпусток та звільнень 18 лютого 2026 року Верховний Суд у справі № 761/30428/23 поставив жирну крапку в питанні: чи можна вважати відпустку погодженою, якщо працівник лише усно «домовився» з керівником і не отримав письмового підтвердження. Висновок ВС чіткий і однозначний: Самовільне використання працівником щорічної відпустки без письмового погодження з роботодавцем є прогулом у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Усний порядок погодження відпусток законодавством не передбачений. Навіть якщо на підприємстві немає затвердженого графіка відпусток — це не дає працівнику права йти у відпустку «на слово». Відпустка надається виключно роботодавцем (власником або уповноваженим органом) на підставі належно оформленої заяви працівника. У цій справі працівник стверджував, що керівник усно «не заперечував» проти його відпустки, а ...

🚫 Відсутність погодження дистанційної роботи = прогул? ⚖️ 🔹 Ключовий висновок Верховного Суду: Працівник, який подав заяву на дистанційну роботу через SAP Fiori (або e-mail), але не отримав погодження роботодавця до початку такої роботи, та не з’явився на робоче місце — вважається таким, що вчинив прогул без поважних причин. Самовільний перехід на дистанційний режим без належного оформлення не є правомірним. 😕 Працівник НБУ подав заяву 11 червня 2024 року на дистанційну роботу 12–14 червня. Погодження не надійшло. Він не вийшов на роботу, посилаючись на «усне погодження» керівника. Роботодавець зафіксував відсутність через систему контролю доступу та звільнив його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП України). ⚖️ Позиція судів (першої, апеляційної та Верховного Суду): Розпорядчі акти НБУ не зобов’язують керівника автоматично погоджувати дистанційну роботу. Працівник зобов’язаний отримати явне погодження завчасно, до початку дистанційної роботи. Відсутність такого погодження + неявка на роб...

⚖️ Короткий візит до сімейного лікаря (15 хв) — НЕ поважна причина для відсутності на роботі весь день. Верховний Суд підтвердив: це прогул 🔹 Ключовий висновок Верховного Суду: Перебування працівника на прийомі у сімейного лікаря лише 15 хвилин (без видачі лікарняного листка) не є поважною причиною відсутності на роботі протягом усього робочого дня. Після короткого візиту працівник зобов’язаний з’явитися на робоче місце. Відсутність без поважних причин більше трьох годин протягом дня — це прогул, який дає підстави для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. ✅ 🔹 Фабула справи: Працівниця (помічник вихователя) була відсутня на роботі 4 та 6 листопада 2020 року. Вона відвідала сімейного лікаря двічі — кожного разу всього по 15 хвилин. Листок непрацездатності їй не видавали, оскільки ознак втрати працездатності не було. Після прийому вона на роботу не повернулася. Роботодавець звільнив її за прогул. Суд першої інстанції поновив на роботі, апеляція скасувала це рішення, а Верховний ...

🚨Роботодавець НЕ може звільнити за прогул, якщо не повідомив працівника про поновлення на роботі ! 🔑 Головний висновок Верховного Суду: Необізнаність працівника про поновлення його на попередній посаді є поважною причиною відсутності на роботі. Роботодавець не має права застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул, якщо він не довів, що належним чином повідомив працівника про факт поновлення та про необхідність приступити до виконання обов’язків. ⚖️ Що визнав Верховний Суд: Рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним лише тоді, коли: видано наказ про поновлення, працівника фактично допущено до роботи, та належно проінформовано (під підпис, або іншим доведеним способом, що виключає припущення). Просте видання наказу + спроби телефонних дзвінків та надсилання листів «за закінченням терміну зберігання» недостатньо, якщо немає доказів реального ознайомлення працівника зі змістом наказу та визначеним робочим місцем. 📌 Практичне значення для праці...