Спростування в Інтернеті: коли окреме провадження не спрацює. Спростування недостовірної інформації в Інтернеті не завжди починається з позову. Якщо особу поширювача встановити неможливо, закон дозволяє звернутися до суду в порядку окремого провадження. Але сама відсутність відкритих даних про автора, власника сайту чи реєстранта домену ще не означає, що такий шлях буде прийнятним. Відповідача не встановлено У справах про спростування недостовірної інформації, поширеної в Інтернеті, ключовим є питання належного відповідача. Ним може бути автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, на якому цей матеріал розміщено. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу чи місце проживання неможливо встановити, а інформація є анонімною і доступ до сайту вільний, належним відповідачем може бути власник вебсайту. Бо саме він створив технологічну можливість та умови для поширення відповідної інформації. Водночас закон передбачає окремий механізм захисту на випадок...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ справа № 947/27734/23 провадження № 61-1064св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Виконавчий комітет Одеської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59 Д», розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Назарової М. В., ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - ВК Одеської міської...

🏢 Верховний Суд: співвласниця будинку не довела, що «котельня, колясочна та вестибюль» є спільним майном ОСББ — касацію відхилено. Позивачка намагалася довести, що низка приміщень у багатоквартирному будинку (котельня, колясочна, вестибюль та технічний поверх) незаконно вибули зі спільної власності співвласників та були оформлені на приватну особу за інвестиційними договорами. Вона просила встановити факт неукладення та неоплати цих договорів, визнати приміщення допоміжними та скасувати свідоцтва про право власності відповідача. Верховний Суд залишив позов без задоволення, погодившись із висновками попередніх інстанцій, що позивачка не довела головну передумову своїх вимог — що спірні приміщення є саме допоміжними, а не самостійними нежитловими приміщеннями. Суд звернув увагу, що питання правового статусу цих об'єктів уже неодноразово розглядалося в інших справах між співвласниками цього будинку, де було встановлено, що вони є нежитловими приміщеннями та можуть бути самостійними об'є...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ справа №160/24879/25 адміністративне провадження № К/990/8616/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А.Ю., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 (суддя Кальник В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 (колегія суддів: Білак С.В., Сафронова С.В., Юрко І.В.) у справі № 160/24879/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект"...

⚖️ Верховний Суд: Сам факт відкриття виконавчого провадження не є підставою для зупинення стягнення штрафу Держпраці — потрібні докази реальної загрози діяльності підприємства 🏢 Підприємство оскаржувало штраф Держпраці у розмірі 128 тис. грн та просило зупинити його примусове стягнення на час розгляду справи. Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися із доводами позивача, вважаючи, що відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків можуть ускладнити поновлення його прав у майбутньому. ⚖️ Верховний Суд скасував ці рішення та наголосив: забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях про можливі негативні наслідки виконання спірної постанови. Особа, яка просить про зупинення стягнення, повинна довести конкретними доказами, що без такого заходу буде істотно ускладнений або унеможливлений ефективний судовий захист її прав. 📌 Ratio decidendi (правовий тест Верховного Суду) 🔹 Крок 1. Чи доведена одна з підстав статті 150 КАС України? Суд перевіряє, чи існують належн...

Незабезпечення можливості засудженому брати особисту участь під час апеляційного перегляду є істотним порушенням КПК. І судова повістка у формі смс, не є доказом, якщо немає згоди на такий порядок повідомлення. (ВС ККС №202/19697/23 від 18.06.2025 р.) Фабула судового акту: Чоловіка було засуджено за ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Чоловіка було визнано винуватим у тому, що він, будучи військовозобов`язаним, пройшов медичний огляд, за результатами якого військово-лікарською комісією його визнано придатним для проходження військової служби та вирішено призвати на військову службу за мобілізацією - і у приміщенні ТЦК, він під особистий підпис отримав повістку про виклик на відправку до військової частини. Однак, чоловік, без поважних причин, не з`явився за викликом, про причину неявки ТЦК не повідомив, внаслідок чого - суд вирішив, що він порушив процес комплектув...