Розгляд справ про встановлення опіки над особами, які визнані недієздатними в іншому судовому процесі, має відбуватися за участю судді і двох присяжних. Вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних, оскільки є продовженням процедури визнання особи недієздатною та потребують такого самого рівня процесуальних гарантій. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення опіки та призначення його опікуном над матір’ю дружини. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, заяву задовольнив частково, встановив опіку над недієздатною, ...

♻️Чи можливо за допомогою мирової угоди «обійти» переважне право купівлі речі, яка є предметом найму❓   Постанова КЦС ВС від 06.10.2025 у справі № 376/2362/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130755226 📍Касаційний суд зауважує, що:   🖌️досить часто мирова угода використовується з метою уникнення поширення на правовідносини сторін правил, встановлених частиною другою статті 777 ЦК України, частиною першою статті 9 Закону України «Про оренду землі», тобто з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів. Як наслідок, відчуження речі, яка є предметом найму, відбувається з порушенням переважного права купівлі;   📍мирова угода за своєю сутністю є цивільно-правовим правочином, на підставі якого припиняється договірне чи недоговірне зобов`язання. На сутнісну характеристику мирової угоди жодним чином не впливає процес її оформлення. При цьому не виключається характеристика мирової угоди за своїм змістом як договору купівлі-продажу...

Передача справи за підсудністю до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, на підставі ч. 3 ст. 7 КУзПБ можлива лише до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Відкриття провадження у справі про банкрутство після ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог до боржника не є підставою для скасування такого рішення при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Позивачка звернулася до господарського суду з позовом до Підприємства і Товариства про визнання недійсними договору позики, укладеного між відповідачами, та фінансової аграрної розписки. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції рішення скасував, направив справу для подальшого розгляду до іншого суду першої інстанції в межах спр...

♻️Який склад суду першої інстанції розглядає вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна❓ Постанова ОП КЦС від 15.09.2025 в справі № 727/5306/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130793152 1️⃣Питання встановлення опіки і призначення опікуна, як і питання зміни чи звільнення опікуна, є похідними у справах про визнання особи недієздатною, а їх вирішення у наступному судовому процесі після вирішення питання про недієздатність фізичної особи не свідчить про те, що вони стосуються окремого факту, а є наслідком вирішення питання про недієздатність. Більше того, заява про призначення заявника опікуном в іншому судовому процесі може розглядатися, лише якщо суд вже встановив недієздатність фізичної особи, щодо якої ініціюється питання опіки. Встановлення опіки і призначення опікуна, які ініційовані та розглядаються після вирішення питання про недієздатність фізичної особи, є по суті продовженням неза...

ЧИ МОЖНА ОСКАРЖИТИ «ВІДМОВУ В РОЗ’ЯСНЕННІ» УХВАЛИ ТА ЧИ ПОВИНЕН АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІДКРИВАТИ ПРОВАДЖЕННЯ? ⚖️❓ Справа № 991/878/22, постанова ККС ВС від 11.09.2025. Суть: адвокат оскаржив відмову місцевого суду роз’яснити ухвалу про відмову у поверненні обвинувального акта. Суддя Апеляційної палати ВАКС не відкрив апеляційне провадження (вважав, що таке рішення не апелюється). Касаційний суд це скасував і зобов’язав апеляцію розглянути питання по суті. РІШЕННЯ КОЖНОЇ ІНСТАНЦІЇ 🧭 1 ІНСТАНЦІЯ (ВАКС): 04.07.2024 — відмова у поверненні обвинувального акта. 19.09.2024 — відмова у роз’ясненні ухвали від 04.07.2024. АПЕЛЯЦІЯ (Апеляційна палата ВАКС): 31.10.2024 — відмова у відкритті апеляційного провадження за ч. 4 ст. 399 КПК (нібито оскаржено рішення, яке не підлягає апеляції). КАСАЦІЯ (ККС ВС): 11.09.2025 — касацію захисника задовольнити; ухвалу апеляції скасувати; призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. У ЧОМУ СУТЬ СПОРУ 🧩 Захисник подав заяву про роз’яснення ухвали місце...

Державний герб України ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2025 року м. Київ справа № 352/2389/20 провадження № 51-4258 км 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , виправданої ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 42019091250000010 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК). Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківсько...