АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ УКРАЇНИ ПОЛОЖЕНЬ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ВИКОНАННЯ АЛІМЕНТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПРИ ЗВЕРНЕННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ТАКИХ СПРАВАХ ДО ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ ЗА КОРДОНОМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ. Правові підстави для звернення рішень судів України про стягнення аліментів до примусового виконання на території іноземних держав. Двосторонні міжнародні договори України про правову допомогу у цивільних справах. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року Конвенція Організації Об’єднаних Націй про стягнення аліментів за кордоном 1956 року ЗВЕРНЕННЯ РІШЕНЬ СУДІВ УКРАЇНИ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ДО ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ НА ПІДСТАВІ ДВОСТОРОННІХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ ПРО ПРАВОВУ ДОПОМОГУ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ Нормативно-правове регулювання: двосторонній міжнародний договір про правову допомогу у цивільних справах, чинний у відносинах між Україною і іноземною державою, на території якої має бути здійснене виконання рішення Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року No1092/5/54 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року N573/15264 Питання щодо звернення до примусового виконання на території іноземної держави рішення суду України про стягнення аліментів вирішується шляхом подання заінтересованою особою (стягувачем) відповідного Клопотання про визнання і виконання рішення Необхідно врахувати! Якщо питання визнання і виконання судових рішень про стягнення аліментів між Україною і відповідною іноземною державою врегульовані одночасно двостороннім міжнародним договором та Конвенцією ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року, стягувач самостійно обирає, на підставі якого міжнародного договору звернутись з клопотанням Якщо питання визнання і виконання судових рішень про стягнення аліментів між Україною і відповідною іноземною державою врегульовані одночасно двостороннім міжнародним договором та Конвенцією про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року, стягувач самостійно обирає, на підставі якого міжнародного договору звернутись з клопотанням Вимоги до клопотання, порядок його подання, порядок визнання і виконання рішення, підстави для визнання і виконання або для відмови у визнанні і виконанні та інші питання визначаються відповідним міжнародним договором. Вимоги до Клопотання про визнання і виконання на території іноземної держави рішення суду України про стягнення аліментів Якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законодавством запитуваної держави, Клопотання може бути складено за формою, наведеною у додатку 6 до Інструкції (пункт 4.6. Інструкції) Клопотання складається та підписується безпосередньо стягувачем або його представником із зазначенням дати складання та адресується компетентному суду іноземної держави, на території якої має бути здійснене примусове виконання рішення. У Клопотанні зазначається: офіційна назва іноземної держави; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (повна адреса) стягувача; найменування суду України, що ухвалив рішення у справі; дата ухвалення рішення; зміст резолютивної частини рішення; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (повна адреса) боржника; повні реквізити банківського рахунку стягувача, необхідні для переказу коштів. Зразок Клопотання можна знайти за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#n319 Документи, що додаються до Клопотання, та порядок їх отримання (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) до Клопотання додаються документи, передбачені міжнародним договором України (дивитись слайди 7 – 9). для отримання цих документів стягувач звертається з відповідною заявою до суду України, який ухвалив рішення у першій інстанції. Суд України видає стягувачу документи, що додаються до Клопотання згідно вимог міжнародного договору України. Стягувач до Клопотання також додає: належним чином засвідчену копію документа, що підтверджує факт зміни стягувачем прізвища – якщо з часу ухвалення рішення до моменту звернення до суду України з клопотанням стягувач змінив прізвище Документи, що додаються до Клопотання, та порядок їх отримання (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) У разі, якщо міжнародним договором України не визначено перелік документів, що додаються до Клопотання, суд України видає стягувачу наступні документи, передбачені пунктом 4.7. Розділу ІV Інструкції: засвідчену належним чином копію рішення суду довідку стосовно виконання частини рішення або невиконання рішення на території України (видається за формою, наведеною у додатку 8 до Інструкції) довідку про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення (видається за формою, наведеною у додатку 7 до Інструкції) довідку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду (видається за формою, наведеною у додатку 9 до Інструкції), та копії документів справи, що підтверджують належне повідомлення відповідача Зразки довідок можна знайти за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#n319 Документи, що додаються до Клопотання, та порядок їх отримання (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) До довідки про належне повідомлення відповідача про день та час судового розгляду (додаток 9 до Інструкції) додаються документи, що підтверджують належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи: у разі, якщо під час розгляду справи по суті відповідач мешкав на території України, – документи, що підтверджують повідомлення відповідача про слухання справи в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України або у разі, якщо відповідач під час розгляду справи по суті мешкав за кордоном, – документи, що підтверджують повідомлення відповідача про слухання справи в порядку, передбаченому міжнародним договором України. Документи, що додаються до Клопотання, та порядок їх отримання (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Довідки, передбачені додатками 7, 8, 9 до Інструкції, складаються судом України на чистих аркушах паперу без штампів суду (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) Усі документи, що видаються судом України, засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою суду (пункт 4.7. Розділу ІV Інструкції) Пунктом 4.2. Розділу ІV Інструкції передбачено загальний порядок подання клопотання Стягувач Іноземний суд за місцем виконання рішення Пунктами 4.3, 4.10. Розділу ІV Інструкції визначено порядок подання клопотання у випадках, передбачених міжнародним договором України Стягувач Суд України, який ухвалив рішення у першій інстанції Міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України Центральний орган запитуваної держави Порядок подання клопотання Мова Клопотання складається мовою запитуваної держави. Якщо клопотання та документи, що до нього додаються, складено українською мовою, до них додається переклад на мову запитуваної держави, засвідчений відповідно до законодавства України (пункт 4.9. Розділу ІV Інструкції); Переклад Клопотання і доданих до нього документів забезпечує стягувач. ЗВЕРНЕННЯ РІШЕНЬ СУДІВ УКРАЇНИ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ДО ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ НА ПІДСТАВІ КОНВЕНЦІЇ ПРО МІЖНАРОДНЕ СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА ДІТЕЙ ТА ІНШИХ ВИДІВ СІМЕЙНОГО УТРИМАННЯ 2007 РОКУ Нормативно-правове регулювання: Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, вчинена у м. Гаазі Дата підписання Конвенції – 23 листопада 2007 року. Дата підписання від імені України – 07 липня 2010 року ДатаратифікаціїУкраїною– 11січня2013року Дата набуття чинності для України – 01 листопада 2013 року Інструкція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року N2904/5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 18 вересня 2017 року N1150/31018 Договірні держави, у відносинах з якими Конвенція застосовується Україною: Австрія, Азербайджан, Албанія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ботсвана, Бразилія, Великобританія, Гайана, Гондурас, Греція, Еквадор, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Нікарагуа, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швеція Необхідно врахувати! Якщо у відносинах між Договірною державою та Україною діє Конвенція і Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року, застосовується Конвенція (стаття 49 Конвенції, пункт 4 Розділу І Інструкції) Мета Конвенції (стаття 1) Забезпечення ефективного міжнародного стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, зокрема шляхом: створення всеосяжної системи співробітництва між органами Договірних держав; забезпечення доступності заяв, які подаються для винесення рішень про утримання; забезпечення визнання та виконання рішень про утримання; передбачення ефективних заходів для негайного виконання рішень про утримання Сфера застосування Конвенції Конвенція застосовується до: зобов’язань про утримання (стягнення аліментів): на дитину, віком до 21 року (підпункт a) пункту 1 статті 2); визнання і виконання рішення про утримання одного з подружжя, коли заяву зроблено разом з вимогою в межах попереднього пункту та (підпункт b) пункту 1 статті 2); до утримання одного з подружжя (підпункт c) пункту 1 статті 2) ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Відповідно до статті 2 Конвенції Договірні держави можуть поширити її застосування на будь-які зобов’язання про утримання, що випливають з сімейних відносин, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків; Конвенція дозволяє Договірним державам обмежувати вік дитини, до якої застосовуються її положення, 18 роками, шляхом внесення відповідних застережень. Сфера застосування Конвенції Застереження України до статті 2 Конвенції: Положення Конвенції застосовуються в Україні до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років До зобов’язань про стягнення утримання:  з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років; з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків; з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття; з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда; з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер; з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття; з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише положення розділів V «Визнання і виконання» та VIII «Загальні положення» Конвенції. Адміністративне співробітництво (Розділ ІІ Конвенції) Кожна Договірна держава призначає Центральні органи для виконання відповідних функцій, передбачених Конвенцією. В Україні обов’язки, покладені Конвенцією на Центральний орган, забезпечує Міністерство юстиції України Основні функції Центральних органів: передача заяв; надання сприяння в отриманні правової допомоги; встановлення місцезнаходження боржника або інформації про його доходи; надання документів та сприяння здійсненню належних виплат аліментів; взаємодія з метою налагодження співпраці між компетентними органами договірних Держав для виконання Конвенції; вирішення проблемних питань, що виникають при виконанні Конвенції. Кредитор (стягувач) з метою стягнення аліментів, може подати заяву про: визнання або визнання і виконання рішення (підпункт a) пункту 1 статті 10); виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній Державі (підпункт b) пункту 1 статті 10); прийняття рішення в запитуваній Державі, коли немає ніякого існуючого рішення (одночасно може порушуватися питання про встановлення батьківства, коли це необхідно) (підпункт c) пункту 1 статті 10); прийняття рішення в запитуваній Державі, якщо визнання і виконання рішення там неможливе або відмовлено через брак підстав для визнання і виконання (підпункт d) пункту 1 статті 10); зміну рішення, винесеного в запитуваній Державі (підпункт e) пункту 1 статті 10); зміну рішення, винесеного в іншій державі, ніж запитувана Держава (підпункт f) пункту 1 статті 10) Боржник, стосовно якого ухвалено рішення про стягнення аліментів, може подати заяву про: визнання рішення або еквівалентна процедура, що призводить до зупинення чи обмеження виконання попереднього рішення в запитуваній державі (підпункт a) пункту 2 статті 10); зміна рішення, винесеного в запитуваній державі (підпункт b) пункту 2 статті 10); зміна рішення, винесеного в державі, іншій, ніж запитувана держава (підпункт c) пункту 2 статті 10) У заявах вказується: суть прохання; повне ім'я та дата народження заявника, контактна інформація, у тому числі адреса для листування, електронна адреса та номер телефону (за наявності); повне ім'я та, якщо відомо, контактні дані (адреса, електронна адреса, номер телефону), дата і місце народження боржника (у заяві боржника - кредитора), за наявності також адреса проживання, місце роботи, інша інформація, яка може допомогти в ідентифікації особи; повне ім'я та дата народження кожної дитини, на утримання якої вимагаються аліменти; обставини, на яких ґрунтуються вимоги; реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати аліментні платежі (у заяві кредитора) За наявності заява додатково повинна містити інформацію про: майновий стан кредитора; майновий стан боржника, ім'я та місцезнаходження роботодавця боржника, вид і місцезнаходження майна боржника; будь-яку іншу інформацію, що може допомогти в ідентифікації і встановленні місця перебування відповідача (кредитора або боржника) або місцезнаходження його майна. Заяви подаються у формі, рекомендованій та опублікованій Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права на її офіційному вебсайті за посиланням www.hcch.net Форми заяв з перекладом українською мовою розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/n/22560 Копію рішення суду (повний текст); документ, у якому зазначається, що рішення суду є таким, що підлягає виконанню в Україні; видається у формі звіту про забезпечення виконання рішення, документ доступний за посиланням: https://minjust.gov.ua/n/22560 документи, які засвідчують, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим, або що відповідач був належним чином повідомлений про судове рішення видається у формі звіту про належне повідомлення документ доступний за посиланням: https://minjust.gov.ua/n/22560 з приєднанням копій документів, що підтверджують повідомлення; у разі необхідності стосовно рішення, яке передбачає автоматичне коригування розміру аліментів шляхом індексації, — документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків; у разі необхідності документи, які показують обсяг безоплатної правової допомоги в Україні, яку отримав заявник. Заява та документи, що направляються з України до запитуваної Договірної держави відповідно до Конвенції, складаються українською мовою та мають супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної Договірної держави або іншою мовою, яку запитувана Договірна держава визначила у своїй заяві відповідно до статті 63 Конвенції як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник; Переклад заяви і доданих до неї документів забезпечує заявник. Порядок подання заяв (пункти 1 і 2 Розділу ІІ Інструкції) Заява про визнання і виконання рішення суду України щодо зобов’язань про стягнення утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, подається через: 1. Міністерство юстиції України або через його територіальне управління, яке надалі надсилає заяву до Міністерства юстиції України 2. Міністерство юстиції України надсилає таку заяву до Центрального органу запитуваної Договірної держави Заява про визнання і виконання рішення суду України щодо зобов’язання про стягнення інших видів утримання, що випливають з сімейних відносин, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків, подається безпосередньо до компетентного органу Договірної держави, на території якої необхідно визнати та виконати рішення суду України, без залучення Міністерства юстиції України як Центрального органу. Підстави для визнання і виконання рішення про стягнення аліментів (стаття 20 Конвенції) відповідач мав звичайне місце проживання в державі походження на той момент, коли провадження було розпочато; відповідач прийняв юрисдикцію не заперечуючи проти юрисдикції за першої можливої нагоди; кредитор мав звичайне місце проживання в державі походження на момент, коли провадження було розпочато; дитина, на яку призначено утримання, мала звичайне місце проживання в державі походження на момент, коли провадження було розпочато, за умови, що відповідач проживав з дитиною в цій державі або проживав у такій державі й там сплачував аліменти на дитину; за винятком спорів щодо зобов'язань про утримання стосовно дітей, існує письмова угода між сторонами про юрисдикцію або рішення виніс орган, що здійснював юрисдикцію у справі про особистий стан чи батьківську відповідальність, якщо ця юрисдикція не ґрунтувалася тільки на громадянстві однієї зі сторін. ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Рішення визнається, лише якщо воно має законну силу в державі походження, та виконується, лише якщо воно є таким, що підлягає виконанню, у державі походження Підстави для відмови у визнанні і виконанні рішень про стягнення аліментів (стаття 22 Конвенції) визнання та виконання рішення є явно несумісним з публічним порядком ("ordre public") запитуваної Держави; мали місце порушення процесуального порядку розгляду справи; в органі запитуваної Держави триває провадження між тими самими сторонами і про той самий предмет; рішення є несумісним з рішенням, прийнятим між тими самими сторонами і про тай саме предмет або в запитуваній Державі, або в іншій Державі, за умови, що це останнє рішення відповідає умовам, необхідним для його визнання та виконання у запитуваній Державі; відповідач не з’явився чи не був представлений у провадженні у державі походження або не був належним чином повідомлений про слухання справи або про винесене рішення у державі походження; провадження стосовно зміни рішення або прийняття нового рішення порушене боржником в іншій договірній Державі, якщо кредитор залишається проживати у Державі, де було прийнято рішення. ЗВЕРНЕННЯ РІШЕНЬ СУДІВ УКРАЇНИ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ДО ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ НА ПІДСТАВІ КОНВЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ЗА КОРДОНОМ 1956 РОКУ Нормативно-правове регулювання: Конвенція Організації Об’єднаних Націй про стягнення аліментів за кордоном, вчинена у м. Нью-Йорку Дата підписання Конвенції – 20 червня 1956 року. Дата набрання чинності – 25 травня 1957 року Дата приєднання України – 20 липня 2006 року Дата набуття чинності для України – 19 вересня 2006 року Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року N121/5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2006 року N1390/13264 Статус Конвенції  Учасниками Конвенції є: 69 держав світу.  Конвенція не застосовується Україною: у відносинах з державами-учасницями, які одночасно є учасниками Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року  Держави, у відносинах з якими Конвенція застосовується Україною: Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Буркіна-Фасо, Гаїті, Гватемала, Данія, Ізраїль, Кабо-Верде, Киргизстан, Колумбія, Ліберія, Марокко, Мексика, Молдова, Монако, Нігер, Пакистан, Північна Македонія, Сейшели, Суринам, Туніс, Уругвай, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Швейцарія, Шрі-Ланка Сфера дії Конвенції (стаття 1) Мета Конвенції – спрощення стягнення аліментів, на які особа, як чоловік, так і жінка (позивач, кредитор), що перебуває на території однієї з Договірних Сторін, наприклад України, заявляє своє право на отримання аліментів з іншої особи (відповідача, боржника), яка мешкає на території будь-якої з інших Договірних Сторін. Мета Конвенції досягається за допомогою установ і органів – Органів, що передають Заяви, Клопотання заінтересованих осіб, і Органів, що приймають такі заяви, які кожна Договірна Сторона визначає відповідно до положень Конвенції. В Україні функції Органу, що передає, і Органу, що приймає, виконує Міністерство юстиції України Заяви, які може бути подано на підставі Конвенції Заява про стягнення аліментів за кордоном (стаття 3) Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів (стаття 5) Звернення з Клопотанням про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іноземної держави Вимоги до Клопотання (пункт 11 Інструкції): повне ім'я відповідача, його дата народження, громадянство, адреса протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, по можливості фотокартка; наявні відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформація про належне йому майно; будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна. Клопотання складається безпосередньо позивачем або його представником Зразок Клопотання можна знайти за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Суд України, який ухвалив рішення у першій інстанції, за заявою позивача видає наступні документи, що додаються до Клопотання: (пункт 11 Інструкції): копію судового рішення; довідку про те, що рішення набрало законної сили; довідку про часткове виконання або невиконання рішення на території України; довідку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні; копію протоколу судового засідання, під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті. ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Довідки видаються за формами згідно з додатками 7, 8, 9 до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України 27.06.2008 No 1092/5/54 Зразки довідок можна знайти за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#n319 До Клопотання також додається фотокартка позивача (пункт 11 Інструкції) Порядок подання Клопотання (пункт 12 Інструкції) Позивач Міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України Орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони Конвенції Інформування про результати розгляду клопотання (пункт 13 Інструкції) Про хід та результати розгляду клопотання Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача Мова (пункт 11 Інструкції) Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення. Витрати за переклад Клопотання та документів, що до нього додаються, несе позивач У разі виникнення у судів України додаткових питань при оформленні і видачі стягувачам документів, що передбачені міжнародними договорами, з приводу звернення до примусового виконання за кордоном судових рішень про стягнення аліментів, пропонуємо звертатись до структурних підрозділів Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): до Центрального відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги номер телефону: +38056 767-97-03, електронна адреса: inter_dnepr@dp.minjust.gov.ua до відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги у Миколаївській області номер телефону: +380512 47-66-15, електронна адреса: predstavnictvo@mk.minjust.gov.ua до відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги в Одеській області номери телефонів: +38048 705-44-56, +38048 705-44-64, +38048 705-44-58, +38048 705-44-59, електроннаадреса: spi@od.minjust.gov.ua до сектору судової роботи та міжнародної правової допомоги у Херсонській області номер телефону: +380552 49-10-09, електронна адреса: sud.dep@ks.minjust.gov.ua до сектору судової роботи та міжнародної правової допомоги у Запорізькій області номер телефону: +38061 239-01-60, електронна адреса: predstav@zp.minjust.gov.ua до сектору судової роботи та міжнародної правової допомоги у Кіровоградській області номер телефону: +380522 35-66-34, електронна адреса: sudova_robota@kr.minjust.gov.ua